Реалізація описаного майна боржника, крім майна, що передається державі, цінностей, що підлягають передачі на зберігання установам Національного банку України, і жилих будинків, що їх продають з прилюдних торгів, провадиться шляхом продажу на комісійних началах через державні і кооперативні торговельні організації за місцем знаходження майна.
Продаж описаного у боржника майна провадиться за цінами, зазначеними в частині шостій статті 381 цього Кодексу.
Якщо майно заставлено, то про його продаж слід повідомити заставодержця.
Якщо передане торговельним організаціям майно не буде ними продано протягом місяця за ціною, зазначеною в опису, то воно переоцінюється.
Судовий виконавець переоцінює майно з участю представника торговельної організації в присутності стягувача і боржника або їх представників. Неявка стягувача і боржника або їх представників не зупиняє дії судового виконавця по переоцінці майна.
Якщо в двомісячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, судовий виконавець повідомляє про це стягувача.
Коли стягувач у п'ятиденний строк не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, майно повертається боржникові, а виконавчий документ, при відсутності у боржника заробітку, на який може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.
Боржник має право визначити, в якій черговості слід продавати майно. В разі, якщо від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат по стягненню, дальший продаж припиняється.
Суми, одержані торговельними організаціями від продажу описаного майна, після відрахування комісійної винагороди в установленому розмірі вносяться на депозитний рахунок районного (міського) суду в триденний строк з дня продажу.
Стягнені суми надходять на задоволення вимог стягувачів у порядку встановленої черговості.
( Стаття 388 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2913-07 від 24.07.70, N 1461-10 від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )