Судовий виконавець приступає до примусового виконання, якщо боржник не виконає добровільно судового рішення у встановлений строк.
Заходами примусового виконання є:
1) звернення стягнення на майно боржника накладенням арешту і продажем майна;
2) звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, що знаходяться в інших осіб;
3) звернення стягнення на заробітну плату або інший заробіток, пенсію і стипендію боржника;
4) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні суду;
5) інші заходи, передбачені рішенням суду.
Перелічених заходів примусового виконання судовий виконавець повинен вжити не пізніше десяти днів з дня закінчення строку на добровільне виконання. Примусове виконання постанови прокурора про виселення в адміністративному порядку провадиться судовим виконавцем після закінчення семи днів з дня її вручення громадянам, яких виселяють з жилого приміщення, а у випадках, що не терплять зволікання, постанова виконується негайно.
При проведенні виконавчих дій судовий виконавець може, коли це потрібно для проведення стягнення, оглянути всі приміщення, які займає боржник.
В разі відмови боржника допустити судового виконавця в приміщення, судовий виконавець, коли це необхідно, запрошує представника міліції або представника виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів, а також понятого, у присутності яких відкриває приміщення.
Якщо при виконанні рішення судовому виконавцеві вчинено опір, судовий виконавець у присутності понятих складає про це акт і для усунення перешкод звертається за допомогою до органів внутрішніх справ. Складений судовим виконавцем акт передається судді для вирішення питання про відповідальність осіб, які вчинили опір судовому виконавцеві.
При проведенні виконавчих дій судовому виконавцеві категорично забороняється в будь-якій формі посягати на особисту свободу і гідність боржника.
( Стаття 362 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1461-10 від 23.01.81, N 1897-11 від 11.03.86 )