Ст. 219. Недопустимість негайного виконання рішення

Негайне виконання рішення не допускається:

1) у справах, в яких відповідачем є державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації, крім справ, передбачених пунктами 2, 3, 4 і 5 статті 217 і пунктом 1 статті 218 цього Кодексу;

2) коли негайне виконання може викликати такі зміни у майні, після яких повернути його до попереднього стану, в разі скасування рішення, буде неможливим або дуже утрудненим;

3) у справах про виселення громадян з жилих приміщень.

( Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81 )