При ухваленні рішення суд приймає рішення щодо:
1) наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;
2) наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження;
3) правовідносин, зумовлених встановленими фактами;
4) правової норми, яка регулює ці правовідносини;
5) задоволення позову чи відмови в його задоволенні;
6) розподілу судових витрат між сторонами;
7) наявності підстав для негайного виконання судового рішення;
8) наявності підстав для скасування заходів щодо забезпечення позову.
( Кодекс доповнено статтею 202-1 згідно із Законом N 2540-III ( 2540-14 ) від 21.06.2001 )