Сплачене державне мито повертається за ухвалою суду або судді у випадках:
1) внесення мита в більшому розмірі, ніж потрібно за чинним законодавством;
2) відмови в прийнятті заяви;
3) повернення позивачу позовної заяви з підстав, передбачених статтею 139 цього Кодексу;
4) закриття провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 статті 227 цього Кодексу;
5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 статті 229 цього Кодексу.Кодексу;
6) неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 62-3 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 1 цієї статті, державне мито повертається в розмірі зайво внесеної суми; у випадках, передбачених іншими пунктами цієї статті, - повністю.
Державне мито підлягає поверненню і в інших випадках, передбачених законодавством України.
Державне мито повертається при умові, якщо заяву про повернення було подано суду до закінчення річного строку з дня зарахування суми в бюджет.
( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10 від 23.01.81; Законом Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 850-IV ( 850-15 ) від 15.12.92 22.05.2003 )
( Статтю 70 виключено на підставі Закону N 27/96-ВР від 02.02.96 )