Книга П'ЯТА. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО → Розділ III. ОКРЕМІ ВИДИ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ → Підрозділ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 66. ЗБЕРІГАННЯ → § 1. Загальні положення про зберігання
1. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
2. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати.
3. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.
4. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.
Договір зберігання за загальним правилом є відплатним, якщо інше не встановлено договором або законом; плата та строки внесення встановлюються договором, а при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати здійснені зберігачем витрати (якщо таке передбачено/випливає з договору чи закону).
Правовідносини: правова природа та оплата договорів зберігання, обов’язки сторін щодо плати/відшкодування витрат.
За змістом ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Отже, за своєю правовою природою договір зберігання за загальним правилом є оплатним, якщо інше не встановлено договором, або законом. Так, ч. 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є відплатним, якщо інше не передбачено договором, законом чи не випливає із суті договору. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.…