відчуження (у тому числі шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу, передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є їх підопічний.
2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
3. Правочин, за яким малолітня або неповнолітня особа набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Позов про визнання права на земельну частку (пай) особи, яка не включена до списку членів КСП (безпідставно невключена), є позовом про захист порушеного права і підлягає позовній давності; строк позовної давності починає перебіг з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про невключення.
Правовідносини: Відносини щодо позовів осіб, яких безпідставно не включили до списку на додаток до державного акта (вимоги про визнання права та виділ паю).
безпідставне невключення особи до списків порушує її право на отримання земельної частки (паю) та виділення її в натурі, поряд із тими особами, які були включені до такого списку;
за захистом такого права особа може звернутися до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай), заявивши, зокрема, і вимогу про виділ земельної частки (паю) в натурі за рахунок нерозпайованих земель;
позов про визнання права на земельну частку (пай) особи, яка не включена до списку членів КСП, є позовом про захист прав та інтересів у разі їх порушення, на який поширюється позовна давність; позовна давність за такою вимогою починає свій перебіг з моменту, коли така особа дізналася про невключення її до…
Об'єднана палата ВС, постанова від 22.06.2026 у справі № 530/656/24 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення
Якщо право на позов виникло за часів дії ЦК УРСР і трирічний строк позовної давності, встановлений цим Кодексом, минув до набрання чинності ЦК України 2003 року, суд зобов'язаний самостійно застосувати наслідки його спливу без подання відповідної заяви іншими сторонами.
Правовідносини: застосування позовної давності до позовів, право на які виникло за дії ЦК УРСР
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.
Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до статті 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 21.07.2021 у справі № 933/670/20 · цитують у 60 рішеннях · текст рішення
Правочин, вчинений опікуном або піклувальником без попереднього дозволу органу опіки і піклування у випадках, визначених законом (зокрема за ст. 71 ЦК), є нікчемним.
Правовідносини: вчинення опікуном/піклувальником правочинів щодо майна підопічного (зокрема відчуження житла).
За правилом частини першої статті 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що нікчемним є правочин у разі його вчинення без дозволу органу опіки та піклування у визначених законом випадках, зокрема за статтею 71 ЦК України, відповідно до якої опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від майнових прав підопічного; 2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; 3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.03.2019 у справі № 1612/2343/12 · цитують у 45 рішеннях · текст рішення
Згода органу опіки і піклування необхідна лише у разі, коли дитина є власником або має право користування жилим приміщенням, що відчужується; за відсутності такого зв’язку застосування норми про нікчемність (ст. 224 ЦК) не випливає автоматично.
Правовідносини: відчуження нерухомого майна у разі наявності у дитини права власності або права користування житлом.
Зі змісту частини першої статті 71 ЦК України, частини першої статті 224 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його вчинено опікуном всупереч інтересам дитини без дозволу органу опіки та піклування, згода цього органу необхідна лише у випадку, коли дитина є власником (співвласником), або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.03.2019 у справі № 1612/2343/12 · цитують у 45 рішеннях · текст рішення
Особа, яка не є опікуном або піклувальником (наприклад баба дитини), не підпадає під обмеження ст. 71 ЦК, отже недійсність правочину з підстав, установлених цією статтею, у такому випадку не підлягає визнанню.
Правовідносини: укладення правочинів особами, які не є законними представниками або опікунами дитини (визначення сфери застосування обмежень ст.71 ЦК).
ОСОБА_3 є бабою малолітньої ОСОБА_7, не є її опікуном, а отже, а тому на неї не поширюються обмеження, передбачені статтею 71 ЦК України.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.03.2019 у справі № 1612/2343/12 · цитують у 45 рішеннях · текст рішення
Позовна давність при оспорюванні правочину супроводжується презумпцією можливості та обов’язку особи знати про стан своїх майнових прав; позивач має довести, що не міг дізнатися про порушення раніше, тоді як відповідач має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Правовідносини: спори про пропуск строку позовної давності у справах про оскарження правочинів щодо майна
Згідно статті 71 ЦК Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до статті 75 ЦК Української РСР «обов`язковість застосування позовної давності» позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
За вимогами статті 80 Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.01.2020 у справі № 200/19766/16-ц · цитують у 44 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.