Ст. 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування

Чинна редакція від 25.05.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Розділ II. ОСОБИ → Підрозділ 1. ФІЗИЧНА ОСОБА → Глава 6. ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є їх підопічний;

{Абзац другий пункту 3 частини першої статті 71 в редакції Закону № 4824-IX від 25.03.2026 }

відчуження (у тому числі шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу, передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є їх підопічний.

{Абзац третій пункту 3 частини першої статті 71 в редакції Закону № 4824-IX від 25.03.2026 }

{Частина перша статті 71 в редакції Закону № 3265-IX від 14.07.2023 }

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

3. Правочин, за яким малолітня або неповнолітня особа набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.

{Статтю 71 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4824-IX від 25.03.2026 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Позов про визнання права на земельну частку (пай) особи, яка не включена до списку членів КСП (безпідставно невключена), є позовом про захист порушеного права і підлягає позовній давності; строк позовної давності починає перебіг з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про невключення.

Правовідносини: Відносини щодо позовів осіб, яких безпідставно не включили до списку на додаток до державного акта (вимоги про визнання права та виділ паю).

безпідставне невключення особи до списків порушує її право на отримання земельної частки (паю) та виділення її в натурі, поряд із тими особами, які були включені до такого списку; за захистом такого права особа може звернутися до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай), заявивши, зокрема, і вимогу про виділ земельної частки (паю) в натурі за рахунок нерозпайованих земель; позов про визнання права на земельну частку (пай) особи, яка не включена до списку членів КСП, є позовом про захист прав та інтересів у разі їх порушення, на який поширюється позовна давність; позовна давність за такою вимогою починає свій перебіг з моменту, коли така особа дізналася про невключення її до…

Об'єднана палата ВС, постанова від 22.06.2026 у справі № 530/656/24 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Якщо право на позов виникло за часів дії ЦК УРСР і трирічний строк позовної давності, встановлений цим Кодексом, минув до набрання чинності ЦК України 2003 року, суд зобов'язаний самостійно застосувати наслідки його спливу без подання відповідної заяви іншими сторонами.

Правовідносини: застосування позовної давності до позовів, право на які виникло за дії ЦК УРСР

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом. Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Відповідно до статті 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 21.07.2021 у справі № 933/670/20 · цитують у 59 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.