Книга П'ЯТА. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО → Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 51. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
щодо валюти виконання грошового зобов`язання за договором позики у разі, коли позика була в іноземній валюті (від останнього висновку Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
3 % річних за частиною другою статті 625 ЦК України мають компенсаційний характер і нараховуються від простроченої суми, визначеної в договорі чи судовому рішенні; при нарахуванні за основу береться ця прострочена сума в тій валюті, в якій визначено зобов'язання (не її еквівалент у гривні), за формулою: сума × кількість днів прострочення × 3 : 100 : 365 (дні рахуються з дня, наступного за днем, встановленим для виконання, до дня ухвалення рішення).
Правовідносини: нарахування відсотків за прострочення грошових зобов'язань (договори позики, в т.ч. в іноземній валюті).
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.…
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Доводи касаційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16, який також підтриманий Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 350/1798/15-ц…
Посилання заявника на невідповідність висновків апеляційного суду правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постановах від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15 та від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16, не впливають на правильність вирішення справи, оскільки Велика…
Посилання заявника на невідповідність висновків апеляційного суду правовому висновку Верховного Суду України, вкладеному у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного суду, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила…
При цьому, висновки Верховного Суду України у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-157цс16 та від 21 вересня 2016 року у справі № 6-2631цс15, на які посилався заявник, є подібними до висновків, від яких відступила Велика Палата Верховного Суду, приймаючи постанову від 04 липня 2018 року…
Єдине судове рішення, від якого відступила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), - це постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15.
Заявник також не навів обставин, необхідних для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України,…
Посилання ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційні скарзі на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 23.09.2019 у справі № 6-1206цс15 та від 25.05.2016 у справі № 6-157цс16, колегією суддів відхиляються, оскільки у зазначених…
Щодо правової позиції, на яку посилається у касаційній скарзі банк, то від неї відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), а тому колегія суддів її до уваги не бере.
Якщо рішення про звернення стягнення на предмет застави зазначає заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не на отримання процентів у вигляді альтернативної форми задоволення.
Правовідносини: відносини з примусового звернення стягнення на заставлене майно та забезпечення виконання зобов'язання.
Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Також не можу погодитися із способом, яким Велика Палата Верховного Суду відступила від попереднього висновку в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), а саме - «шляхом конкретизації».
Пункт договору, який змінює розмір процентної ставки за частиною другою ст.625 ЦК та встановлює річну ставку без умови нарахування «за кожен день прострочення», не є за своєю правовою природою пенею за визначенням ст.549 ЦК і тому висновки практики, що прирівнюють щоденне нарахування відсотків до пені, до таких умов договору не застосовуються.
Правовідносини: відносини щодо відповідальності за прострочення грошових зобов’язань у договорах поставки
8.12. Однак обставини у справі № 902/417/18 є відмінними від обставин у справах, від висновку у яких вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. 8.13. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. 8.14.…
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Також не можу погодитися із способом, яким Велика Палата Верховного Суду відступила від попереднього висновку в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), а саме - «шляхом конкретизації».
Суд має право, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, зменшувати розмір неустойки, штрафу та процентів річних (у т.ч. за ст.625 ЦК) за наявності підстав, враховуючи конкретні обставини справи (ступінь виконання зобов’язання, майновий стан сторін тощо).
Правовідносини: застосування цивільних і господарських санкцій за неналежне виконання грошових зобов’язань
8.25. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. 8.26. Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах. 8.27.…
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Також не можу погодитися із способом, яким Велика Палата Верховного Суду відступила від попереднього висновку в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), а саме - «шляхом конкретизації».
Відшкодування інфляційних втрат та три відсотки річних за ст.625 ЦК є компенсаторною мірою відповідальності за прострочення грошового зобов’язання, причому позивач при їх стягненні не зобов’язаний доводити розмір фактичних майнових втрат.
Правовідносини: вимоги кредитора про стягнення інфляційних нарахувань і процентів за прострочення грошового зобов’язання
8.34. Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом пункту 5.5 укладеного сторонами договору, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання. 8.35.…
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Також не можу погодитися із способом, яким Велика Палата Верховного Суду відступила від попереднього висновку в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), а саме - «шляхом конкретизації».
Якщо загальна сума санкцій (пеня, штраф, відсотки) очевидно неспівмірна з розміром прострочення і робить наслідки невиконання зобов’язання більш вигідними для кредитора, ніж його належне виконання, суд може обмежити або відмовити у стягненні частини санкцій з огляду на принципи пропорційності та справедливості.
Правовідносини: застосування санкцій за прострочення оплати в господарських договорах (пропорційність санкцій)
8.33. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.…