Книга П'ЯТА. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО → Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 51. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
2. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
3. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
Норми про допустимість встановлення виключної неустойки (частина третя статті 624 ЦК України, частина друга статті 232 ГК України) не змінюють правового положення щодо нікчемності правочину, яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, і не можуть використатися для обґрунтування допустимості в договорі положень, що фактично виключають або обмежують відповідальність виробника/продавця продукції відповідно до частини третьої статті 216 ГК України та ст. 614 ЦК.
Правовідносини: поставні/господарські договори — співвідношення положень про неустойку та заборони на обмеження/виключення відповідальності;
39. Ураховуючи те, що постачальник не довів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором поставки (абзац другий частини першоїстатті 614 ЦК України) і поставив товар, який не відповідав певним технічним параметрам (показникам якості та продуктивності лінії підготовки насіння соняшника), апеляційний суд помилково виснував про необхідність задоволення вимоги про визнання пунктів 6.7 (у частині, яка обмежує відповідальність постачальника за умисне порушення зобов`язання) і 7.3 договору поставки недійсними. Положення цих пунктів, які обмежують відповідальність постачальника, є нікчемними на підставі частини третьої статті 614 ЦК України. 40.…
Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності: суд повинен запобігати перетворенню неустойки на каральну санкцію, зменшуючи її розмір, якщо вона є завеликою порівняно зі збитками, розумно передбачуваними стороною.
Правовідносини: застосування принципу пропорційності при визначенні розміру неустойки в цивільних/господарських договорах;
8.8. Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення.…
Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності; щоб запобігти перетворенню неустойки на каральну санкцію, суд має застосовувати право на її зменшення, коли розмір неустойки є завеликим порівняно зі збитками.
Правовідносини: спори про компенсаційний характер неустойки та її пропорційність збиткам у цивільних/господарських зобов’язаннях.
47. Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. 48. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення.…
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21, від 20.02.2025 у справі № 910/16372/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду…
Право суду на зменшення неустойки має запобігати її перетворенню на каральну санкцію; зменшення є проявом принципу пропорційності і застосовується коли неустойка значно перевищує збитки, які розумно можна було б передбачити.
Правовідносини: оцінка співставності розміру неустойки та збитків, принцип пропорційності при застосуванні цивільно-правової відповідальності.
Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення.…
Суд має застосовувати право на зменшення неустойки для запобігання її перетворенню на каральну санкцію: зменшення виправдане, якщо неустойка значно перевищує розмір збитків, розумно передбачуваних сторонами; право суду на зменшення є виявом принципу пропорційності.
Правовідносини: регулювання компенсаційного (а не карального) характеру неустойки у цивільно-господарських зобов'язаннях.
32. Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. 33. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення.…