Ст. 594. Право притримання

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга П'ЯТА. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО → Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 49. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → § 7. Притримання

1. Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

2. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.

4. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

Правові позиції Верховного Суду

Право притримання виникає на підставі прямої вказівки ст. 594 Цивільного кодексу України і для його реалізації не потрібно домовленості між кредитором та боржником (укладання двостороннього правочину).

Правовідносини: право притримання щодо речей (зокрема у договорних відносинах зберігання та інших правовідносинах кредитор‑боржник).

6.14. Водночас положення параграфа 7 глави 49 Цивільного кодексу України, які регулюють такий спосіб забезпечення виконання зобов`язань як притримання, не передбачають укладення договору про притримання майна. 6.15. Як зазначалось раніше, в розумінні статті 594 Цивільного кодексу України кредитор має право на притримання речі боржника як у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі, так і у разі наявності боргу, який не пов`язаний з оплатою речі та відшкодуванням витрат на неї.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 05.04.2024 у справі № 916/101/23, п. 6.14, 6.15, 6.16, 6.23, 6.24 · цитують у 28 рішеннях · текст рішення

Притриманням може забезпечуватися виконання будь‑якого зобов’язання боржника перед кредитором — як договірного, так і позадоговірного; спеціальні норми лише конкретизують застосування цього права в окремих видах відносин.

Правовідносини: забезпечення виконання зобов’язань (договірних і позадоговірних) шляхом притримання речі.

6.10. Окремо об`єднана палата зазначає, що притримання може використовуватися в договірному зобов`язанні, яке виникло між кредитором і боржником щодо речі, яка стає предметом притримання, а також відповідно до частини другої статті 594 Цивільного кодексу України притриманням речі можуть забезпечуватися інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. 6.11. Отже, притриманням може забезпечуватися виконання будь-якого зобов`язання боржника перед кредитором (як договірного, так і позадоговірного). 6.12. Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 05.04.2024 у справі № 916/101/23, п. 6.10, 6.11, 6.18 · цитують у 28 рішеннях · текст рішення

Для виникнення права притримання необхідна одночасна наявність: 1) річ є чужою; 2) кредитор правомірно володіє річчю; 3) відсутність договором або законом заборони притримувати; 4) існує дійсне прострочене зобов’язання боржника перед кредитором.

Правовідносини: умови виникнення права притримання між кредитором і боржником щодо конкретної речі.

6.8. Так, для виникнення у кредитора права притримання необхідна одночасна наявність таких умов: 1) притримання можливе лише щодо чужої речі, тобто речі, на яку право власності належить іншій особі, а не кредитору; 2) кредитор має володіти річчю на законній підставі; 3) кредитор має право притриму вати річ боржника, якщо інше не встановлено домовленістю сторін у договорі; 4) існує дійсне прострочене зобов`язання боржника перед кредитором, який притримує річ боржника. 6.9.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 05.04.2024 у справі № 916/101/23, п. 6.8, 6.9 · цитують у 28 рішеннях · текст рішення

Притримання реалізується тільки якщо кредитор письмово повідомив боржника про фактичні умови застосування притримання та його початок якнайшвидше після виникнення прострочення (у будь‑якому разі одразу після отримання першої письмової вимоги поклажодавця); повідомлення має бути окремим, однозначним документом із доказами заборгованості та конкретизацією майна; за відсутності таких умов кредитор зобов’язаний повернути майно навіть за наявності боргу.

Правовідносини: порядок реалізації права притримання та наслідки його невикористання при договорах зберігання і спорів про повернення майна.

6.50. Отже, в контексті умов статей 594, 595 та 953 Цивільного кодексу України об`єднана палата вважає за необхідне вказати, що повідомлення про притримання має бути здійснено кредитором негайно (якомога швидше) після першого звернення боржника з вимогою про повернення майна, що відповідатиме принципу правової визначеності, згідно з яким боржник як власник майна за відсутності повідомлення кредитора про притримання "законно очікує" та розраховує, що йому буде повернуто майно на його вимогу. Тобто кредитор має заявити про свій намір притримати майно, яким він на законних підставах володіє, у відповідь на першу вимогу боржника про його повернення якомога швидше. 6.51.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 05.04.2024 у справі № 916/101/23, п. 6.50, 6.52, 6.53, 6.55 · цитують у 28 рішеннях · текст рішення

Об’єднана палата погоджується з висновком Верховного Суду від 29.03.2018 (справа № 915/214/17) щодо того, що право притримання виникає за прямою вказівкою ст. 594 ЦК, і не вбачає підстав для відступу від цього висновку; єдність судової практики гарантує правову визначеність.

Правовідносини: застосування положень ст. 594 ЦК у подібних правовідносинах (підтвердження попередньої судової практики).

6.19. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності, суперечливого застосування закону. 6.20. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49). 6.21.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 05.04.2024 у справі № 916/101/23, п. 6.19, 6.23, 6.24 · цитують у 28 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.