1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
3. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
4. У разі схвалення судом відповідно до законодавства про банкрутство плану санації чи реструктуризації боргів боржника за основним зобов’язанням, якщо він відмінний від заставодавця, заставодержатель, який голосував проти схвалення плану санації юридичної особи чи плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи, набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.
5. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
6. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 24.05.2023 у справі № 408/8199/16-ц — текст
Однак колегія суддів зауважує, що в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду відступила (шляхом конкретизації) від її висновку, викладеного у вищевказаній постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження №…
Якщо виконання основного зобов'язання забезпечувалося кількома способами або кількома предметами іпотеки, вимоги частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» щодо недійсності подальших претензій іпотекодержателя застосовні лише за умови реалізації іпотекодержателем прав за усіма такими забезпеченнями або в разі втрати можливості їх реалізації (зокрема закінчення строків звернення стягнення).
Правовідносини: спори щодо ефектів позасудового набуття у власність окремого предмета іпотеки за наявності інших забезпечень
99 У разі якщо належне виконання основного договору забезпечувалося різними способами чи їх сукупністю, застосування вимог частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе лише у разі реалізації кредитором своїх прав за усіма такими договорами забезпечення, якщо можливість їх реалізації не втрачена, оскільки у протилежному випадку звернення стягнення на один із предметів іпотеки унеможливлює забезпечення виконання зобов`язання за допомогою інших способів забезпечення та протирічить принципу свободи договору та рівності сторін.
100 Отже у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання …
Велика Палата ВС, постанова від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, п. 99, 124 · цитують у 171 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 24.05.2023 у справі № 408/8199/16-ц — текст
Однак колегія суддів зауважує, що в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду відступила (шляхом конкретизації) від її висновку, викладеного у вищевказаній постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження №…
Обмежене тлумачення частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», яке б призводило до припинення основного зобов'язання при збереженні інших способів забезпечення та неповному задоволенні вимог кредитора, суперечить призначенню інституту забезпечення виконання зобов'язань та принципам розумності, пропорційності й рівності сторін.
Правовідносини: тлумачення норм про іпотеку та види забезпечення виконання зобов'язань у цивільно-правових відносинах
97 Системний аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що їхнє обмежене тлумачення у вигляді припинення основного зобов`язання внаслідок звернення стягнення на один із предметів забезпечення за наявності інших забезпечень та, при цьому, неповному задоволенні вимог кредитора є несумісним з призначенням інституту забезпечення виконання зобов`язань, його правовою природою і сутністю та суперечить принципам розумності, пропорційності і рівності сторін, адже фактично позбавляє юридичного сенсу законодавчі приписи, якими передбачено право кредитора забезпечити виконання основного зобов`язання за рахунок кількох предметів іпотеки та інших способів забезпечення зобов`язання ві…
Велика Палата ВС, постанова від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, п. 97, 159 · цитують у 171 рішеннях · текст рішення
У разі неналежного виконання основного зобов’язання іпотекодержатель має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Правовідносини: право іпотекодержателя на судовий захист і звернення стягнення при невиконанні основного зобов'язання.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін).…
Велика Палата ВС, постанова від 29.05.2019 у справі № 668/9978/15-ц · цитують у 25 рішеннях · текст рішення
Застава має похідний (акцесорний) характер від забезпечуваного зобов'язання; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання в установленому строку і може задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.
Правовідносини: відносини застави як способу забезпечення виконання кредитних (майнових) зобов'язань
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» (далі - Закон № 2654-XII) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.…
Велика Палата ВС, постанова від 23.01.2019 у справі № 202/35842/13-ц · текст рішення
Підвідомчість відкриття виконавчого провадження при зверненні стягнення на предмет застави визначається виходячи з суми, яка підлягає стягненню за рішенням суду (зазначеної в резолютивній частині або виконавчому документі); у випадку звернення стягнення на предмет застави підвідомчість має визначатися виходячи з вартості предмета застави, оскільки заставодавець відповідає перед заставодержателем винятково в межах вартості предмета застави.
Правовідносини: підвідомчість відкриття виконавчого провадження при зверненні стягнення на предмет застави (іпотеки)
Таким чином, необхідним є формування правового висновку для забезпечення сталості та єдності судової практики, тому Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьог…
Об'єднана палата ВС, постанова від 21.05.2021 у справі № 904/1201/15 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.