1. Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:
1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;
2) утримувати предмет застави належним чином;
3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.
2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.
3. Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.
Правові позиції Верховного Суду
Підвідомчість відкриття виконавчого провадження при зверненні стягнення на предмет застави визначається виходячи з суми, яка підлягає стягненню за рішенням суду (зазначеної в резолютивній частині або виконавчому документі); у випадку звернення стягнення на предмет застави підвідомчість має визначатися виходячи з вартості предмета застави, оскільки заставодавець відповідає перед заставодержателем винятково в межах вартості предмета застави.
Правовідносини: підвідомчість відкриття виконавчого провадження при зверненні стягнення на предмет застави (іпотеки)
Таким чином, необхідним є формування правового висновку для забезпечення сталості та єдності судової практики, тому Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьог…
Об'єднана палата ВС, постанова від 21.05.2021 у справі № 904/1201/15 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення
Втрату предмета застави за змістом права слід розглядати як відсутність істотної умови договору застави й неможливість задоволення вимог кредитора за рахунок застави; при цьому законодавство передбачає обов’язок заставодавця замінити або відновити майно за своїм виникненням та можливість заміни предмета застави лише за згодою заставодержателя (якщо інше не встановлено договором або законом).
Правовідносини: наслідки втрати предмета застави і можливість його заміни
Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
За приписами ч. 2 ст. 587 ЦК України заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов`язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з вимог ст. 579 ЦК України та ст.…
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17 · цитують у 505 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.