Ст. 565. Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга П'ЯТА. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО → Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 49. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → § 4. Гарантія

1. Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

2. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

3. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.

Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала; він зобов`язаний сплатити за гарантією, якщо вимога та додані до неї документи (за наявності таких умов у гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії.

Правовідносини: відносини, пов’язані з виконанням банківської/фінансової гарантії (відносини гарант–бенефіціар).

52. Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі. 53.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, п. 52, 54, 70, 102 · цитують у 100 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Стаття 565 ЦК України містить вичерпний перелік підстав для відмови гаранта від задоволення вимоги кредитора; відсутність або недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником не становить самостійної підстави для відмови від платежу.

Правовідносини: відносини щодо підстав відмови у виплаті за банківською/фінансовою гарантією.

43. Відповідно до частин першої, третьої статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника; повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню. 44.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, п. 43, 70, 102 · цитують у 100 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

При вирішенні спору про існування обов'язку гаранта за банківською гарантією предметом доказування є, перш за все, настання гарантійного випадку (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією) та наявність пред'явленої кредитором письмової вимоги разом із документами, передбаченими гарантією; формальне встановлення тільки факту наявності заяви про сплату за гарантією є недостатнім.

Правовідносини: спори про виконання банківських гарантій; настання гарантійного випадку та підстави відповідальності гаранта

Однак об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 · цитують у 96 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.