1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 29.09.2021 у справі № 548/223/19 — текст
Доводи касаційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16, який також підтриманий Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 350/1798/15-ц…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 14.04.2021 у справі № 681/892/16-ц — текст
Посилання заявника на невідповідність висновків апеляційного суду правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постановах від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15 та від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16, не впливають на правильність вирішення справи, оскільки Велика…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 03.12.2020 у справі № 569/16767/16-ц — текст
Посилання заявника на невідповідність висновків апеляційного суду правовому висновку Верховного Суду України, вкладеному у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного суду, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 26.11.2020 у справі № 219/8286/18 — текст
При цьому, висновки Верховного Суду України у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-157цс16 та від 21 вересня 2016 року у справі № 6-2631цс15, на які посилався заявник, є подібними до висновків, від яких відступила Велика Палата Верховного Суду, приймаючи постанову від 04 липня 2018 року…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 02.09.2020 у справі № 705/4805/15-ц — текст
Єдине судове рішення, від якого відступила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), - це постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 09.06.2020 у справі № 683/1511/17 — текст
Заявник також не навів обставин, необхідних для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України,…
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 12.03.2019 у справі № 922/696/18 — текст
Посилання ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційні скарзі на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 23.09.2019 у справі № 6-1206цс15 та від 25.05.2016 у справі № 6-157цс16, колегією суддів відхиляються, оскільки у зазначених…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 14.11.2018 у справі № 369/5025/16-ц — текст
Щодо правової позиції, на яку посилається у касаційній скарзі банк, то від неї відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), а тому колегія суддів її до уваги не бере.
Пеня (неустойка) нараховується з першого дня прострочення і до часу виконання зобов'язання без установлення загального обмеження періоду її нарахування; вимога про стягнення неустойки (в тому числі пені) підлягає спеціальній позовній давності в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України), яку обчислюють згідно зі статтями 253–255 ЦК.
Правовідносини: відносини щодо нарахування та стягнення неустойки (пені) за грошовими зобов'язаннями, зокрема за кредитом.
Щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разіпорушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц · цитують у 1410 рішеннях · текст рішення
Реалізація суддівського розсуду при застосуванні норм (зокрема ст. 3, 549, 628, 629 ЦК та ст. 61 Конституції) повинна бути спрямована на вибір оптимального варіанта розв`язання спору й справедливе вирішення з урахуванням обставин конкретної справи в межах завдання господарського судочинства.
Правовідносини: застосування суддівського розсуду в господарських спорах
7.11. Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв`язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 ЦК України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.…
Велика Палата ВС, постанова від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, п. 7.11 · цитують у 982 рішеннях · текст рішення
Одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить забороні ст. 61 Конституції, оскільки пеня і штраф є формами неустойки/видами штрафних санкцій і тому не є окремими видами юридичної відповідальності; у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Правовідносини: одночасне застосування різних договірних санкцій за порушення господарських зобов`язань
7.38. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.
7.39.…
Велика Палата ВС, постанова від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, п. 7.38, 8.1, 8.2, 8.3 · цитують у 982 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 — текст
Також не можу погодитися із способом, яким Велика Палата Верховного Суду відступила від попереднього висновку в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), а саме - «шляхом конкретизації».
Пункт договору, який змінює розмір процентної ставки за частиною другою ст.625 ЦК та встановлює річну ставку без умови нарахування «за кожен день прострочення», не є за своєю правовою природою пенею за визначенням ст.549 ЦК і тому висновки практики, що прирівнюють щоденне нарахування відсотків до пені, до таких умов договору не застосовуються.
Правовідносини: відносини щодо відповідальності за прострочення грошових зобов’язань у договорах поставки
8.12. Однак обставини у справі № 902/417/18 є відмінними від обставин у справах, від висновку у яких вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
8.13. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.
8.14.…
Велика Палата ВС, постанова від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, п. 8.12, 8.13, 8.14 · цитують у 919 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 15.06.2021 у справі № 925/1061/20 — текст
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, оскільки предметом розгляду судами у даній справі були відносини про визнання недійсним кредитного договору,…
Штраф і пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором є одним видом цивільно-правової відповідальності; їх одночасне застосування за одне й те саме порушення суперечить забороні повторного притягнення до юридичної відповідальності одного виду (ч. 1 ст. 61 Конституції України).
Правовідносини: кредитні договори; відповідальність за невчасне повернення грошових зобов’язань.
15.1. За статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому можливість їх одночасного застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором підтверджує недотримання припису частини першої статті 61 Конституції України про заборону повторного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (див.…
Велика Палата ВС, постанова від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, п. 15.1 · цитують у 404 рішеннях · текст рішення
Нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних мають компенсаційний, а не штрафний характер; 3 % річних не є неустойкою у розумінні ст. 549 ЦК України.
Правовідносини: Правові наслідки порушення грошового зобов’язання (виплата інфляційних втрат і 3 % річних).
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.…
Велика Палата ВС, постанова від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц · цитують у 214 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 17.11.2020 у справі № 904/6892/17 · цитують у 24 рішеннях текст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.