Ст. 548. Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання

Чинна редакція від 01.01.2014 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга П'ЯТА. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО → Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 49. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → § 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

2. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

3. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Виконання (забезпечення виконання) основного зобов`язання може встановлюватися договором або законом і забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою (включно з іпотекою), притриманням, завдатком або іншими засобами, передбаченими договором чи законом.

Правовідносини: засоби забезпечення виконання зобов`язань у договірних та законних відносинах

13. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). 14. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (стаття 546 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України). Отже, для забезпечення виконання основного зобов`язання сторони можуть передбачати як визначені у статті 546 види забезпечення зобов`язань, так й інші, встановлені договором або законом.

Велика Палата ВС, постанова від 13.03.2019 у справі № 906/277/18, п. 13, 14 · цитують у 52 рішеннях · текст рішення

Забезпечувальне зобов’язання має акцесорний характер; недійсність основного (позичкового) зобов’язання спричиняє недійсність договору про його забезпечення (зокрема поруки) і відпадають підстави для відповідальності поручителя перед кредитором.

Правовідносини: правовідносини забезпечення виконання зобов’язань (порука, іпотека) при визнанні основного договору недійсним

За змістом статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання, характер і не може існувати саме по собі. Одним із видів акцесорного зобов`язання є порука. Відповідно до частин першої та третьої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.…

Велика Палата ВС, постанова від 24.04.2019 у справі № 668/4140/15-ц · текст рішення

Позови про визнання недійсними кредитного договору, укладеного між юридичними особами, та договору поруки на його забезпечення, у яких поручителями виступають фізичні особи, з огляду на похідність вимог і участь фізосіб можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства і не повинні автоматично розподілятися між різними видами судочинства.

Правовідносини: юрисдикційна приналежність спорів про недійсність основних та забезпечувальних договорів за участі фізичних поручителів

Згідно зі статтею 16 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Тобто цей припис унеможливлював розгляд в одному провадженні вимог, які за предметом належали до юрисдикції різних судів. Позовна вимога про визнання недійсним договору поруки могла бути предметом розгляду у порядку як цивільного, так і господарського судочинства, оскільки стаття 15 ЦПК України та стаття 12 ГПК України (у редакціях, чинних на час розгляду справи судом першої інстанції) не встановлювали відповідної заборони. Стаття 1 ГПК України (…

Велика Палата ВС, постанова від 24.04.2019 у справі № 668/4140/15-ц · текст рішення

Для набуття спадщини необхідне її прийняття спадкоємцем; прийняття відбувається або фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, або подачею заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Правовідносини: умови набуття спадщини спадкоємцями за ЦК УРСР

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (частини перша та друга статті 548 ЦК УРСР). Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 24.05.2021 у справі № 671/22/19 · цитують у 36 рішеннях · текст рішення

Для набуття спадщини необхідне прийняття спадкоємцем; такими діями, що свідчать про прийняття спадщини, є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подання заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори протягом шестимісячного строку.

Правовідносини: порядок прийняття спадщини, набуття права спадкоємцем

Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_3 ) свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц · цитують у 189 рішеннях · текст рішення

Застава має похідний характер і залежить від існування основного зобов'язання; недійсність або відсутність основного зобов'язання виключає можливість забезпечення його заставою та відповідного стягнення.

Правовідносини: заставні правовідносини як забезпечення виконання основного зобов'язання (зокрема договору позики)

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Встановлено, що відповідно до пункту 1.4. договору застави вищенаведений предмет застави є забезпеченням виконання зобов'язань, які передбачені договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою М. В.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.02.2019 у справі № 629/5364/13-ц · цитують у 71 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.