Ст. 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга П'ЯТА. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО → Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 47. ПОНЯТТЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. СТОРОНИ У ЗОБОВ'ЯЗАННІ

1. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

У випадку цесії учасниками можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи; цесія не обмежує кола можливих суб'єктів, окрім випадків, прямо передбачених законом.

Правовідносини: суб'єктний склад правочинів з відступлення права вимоги (цесія).

51. З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб'єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Велика Палата ВС, постанова від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, п. 51 · цитують у 442 рішеннях · текст рішення

Договір, за яким право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без нарахування додаткової винагороди, не є договором факторингу, а є договором відступлення права вимоги (цесією); тому для укладення такого договору покупець права вимоги не повинен обов'язково мати статус фінансової установи.

Правовідносини: Визначення правової природи операцій із відступлення права вимоги та відмежування цесії від договору факторингу.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій також дійшли висновку, що оспорюваний договір від 15.10.2015 є договором відступлення права вимоги (цесії), а не договором факторингу, що зумовлює відсутність передбачених статтями 203, 215, 1077 ЦК України підстав для визнання цього договору недійсним. Суди виходили з того, що оскільки право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина 3 статті 656 Цивільного кодексу України). Згідно ч.1 ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 11.10.2019 у справі № 910/13731/18 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.