1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Припинення підприємницької діяльності фізичною особою не припиняє її прав і обов'язків за договорами, укладеними під час здійснення підприємницької діяльності; ці зобов'язання залишаються за нею як за фізичною особою.
Правовідносини: майнові зобов'язання фізичної особи після припинення підприємницької діяльності
36. Згідно з висновком Верховного Суду України у вказаній справі у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
37. Зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 ЦК України). Зобов'язанням є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України), а змістом правовідношення - права й обов'язки його сторін.
38.…
Велика Палата ВС, постанова від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, п. 36, 70 · цитують у 4213 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 02.06.2021 у справі № 552/5052/20 — текст
Апеляційний суд помилково врахував висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, оскільки від цих висновків Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 17.06.2020 у справі № 686/17959/16-ц — текст
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, від якого не відступила Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження №…
Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує цивільне зобов'язання між особою, яка завдала шкоди, та потерпілим; таке зобов'язання залежно від свого змісту може бути грошовим або негрошовим.
Правовідносини: Деліктні правовідносини, що виникають внаслідок заподіяння майнової або моральної шкоди.
33. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що грошове зобов'язання між сторонами про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди визначене за рішенням суду саме у гривні. А тому застосування до правовідносин між сторонами статті 625 ЦК України не суперечить правовій позиції, сформульованій у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15.
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Велика Палата ВС, постанова від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, п. 33 · цитують у 635 рішеннях · текст рішення
Умова про додаткову плату (комісію) за обслуговування споживчого кредиту, укладеного до 13.01.2006, є оспорюваною і може бути судом визнана недійсною.
Правовідносини: Договірні відносини у сфері споживчого кредитування (договори, укладені до 13.01.2006).
50. Велика Палата Верховного Суду вважає, що умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного до 13 січня 2006 року, щодо встановлення додаткової плати (комісії) за обслуговування споживчого кредиту є оспорюваною (частина перша статті 21 Закону № 1023-XII у редакції, чинній на час його укладення, частина третя статті 215 ЦК України). Таку умову суд може визнати недійсною, зокрема через невідповідність частині першій статті 203 ЦК України (пункту 6 частини першої статті 3, частині третій статті 509 ЦК України, частині першій статті 21 Закону № 1023-XII у вказаній редакції, частині третій статті 55 Закону № 2121-III).
51.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, п. 50, 99 · цитують у 495 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 15.05.2025 у справі № 910/1767/24 — текст
Колегія суддів також зауважує, що ухвалою Верховного Суду від 20.02.2025 справу № 910/19274/23 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотиву необхідності - відступити від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №…
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 16.04.2025 у справі № 910/19274/23 — текст
З урахуванням викладеного Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне: ? відступити від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), від 15.10.2019 у справі №…
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 10.05.2023 у справі № 904/691/21 — текст
При цьому ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 910/10734/18 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначену справу у зв`язку з необхідністю відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 08.10.2019 у справі №…
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц — текст
Водночас Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), оскільки згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 05.09.2022 у справі № 904/5835/19 — текст
Колегія суддів Касаційного господарського суду, направляючи справу № 522/22473/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивувала свою ухвалу необхідністю відступити від правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від…
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 25.11.2021 у справі № 911/1726/18 — текст
При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 910/10734/18 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначену справу у зв`язку з необхідністю відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від…
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 23.12.2020 у справі № 910/7579/16 — текст
Водночас Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку у постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 28.01.2020 у справі № 902/458/16 — текст
Водночас Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку у постанові від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), оскільки згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 13.01.2020 у справі № 910/10734/18 — текст
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 24 грудня 2019 року передав зазначену справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважаючи за…
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 — текст
Водночас Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), оскільки згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.
За договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває саме товариство; правовий стан (сукупність прав та обов’язків) безпосередньо його учасників при цьому не змінюється.
Правовідносини: цивільно-правові відносини щодо договорів, укладених від імені юридичної особи
Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.…
Велика Палата ВС, постанова від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, п. 8.3 · цитують у 251 рішеннях · текст рішення
За частиною першою статті 509 ЦК України зобов’язання — це правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити певну дію на користь другої сторони (кредитора), або утриматися від дії, а кредитор має право вимагати виконання обов’язку.
Правовідносини: загальні зобовʼязальні правовідносини
16. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Велика Палата ВС, постанова від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, п. 16 · цитують у 210 рішеннях · текст рішення
Інвестиційний договір може містити як майнові, так і грошові зобов'язання; вимоги, що випливають із такого договору, можуть мати грошовий характер і бути підставою для визнання їх грошовими вимогами кредиторів у справі про банкрутство.
Правовідносини: правова природа інвестиційних договорів; можливість виникнення грошових зобов'язань/вимог у контексті банкрутства.
7.10. Відповідно до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на момент укладання договорів), що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, зокрема, об'єкти житлового будівництва, інші об'єкти власності, а також майнові права (стаття 2 Закону).
7.11.…
Велика Палата ВС, постанова від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15, п. 7.10, 7.11, 7.12, 7.13, 7.14, 7.16 · цитують у 188 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
Велика Палата ВС, постанова від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 · цитують у 495 рішеннях текст
Велика Палата ВС, постанова від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц · цитують у 635 рішеннях відступтекст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.