1. Право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі:
1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
2) спливу строку права користування;
3) відмови землекористувача від права користування;
4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
2. Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Правові позиції Верховного Суду
Положення ст. 416 Цивільного кодексу України, що регулюють припинення права користування для забудови (суперфіцій), не застосовуються до правовідносин, що виникли з договору оренди землі; такі правовідносини підлягають регулюванню нормами земельного законодавства.
Правовідносини: визначення застосовної норми при спорах щодо припинення права користування землею за договором оренди
6.2. Посилання скаржника на неправильне застосування, на його думку, судами положень статті 416 Цивільного кодексу України колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки положення зазначеної статті унормовують припинення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), на той час як спірні правовідносини виникли із договору оренди землі та регулюється відповідними нормами земельного законодавства.
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.11.2018 у справі № 910/2170/18, п. 6.2 · цитують у 109 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.