1. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (далі - землекористувач).
2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 102 - 1 Земельного кодексу України.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Власник (землекористувач) земельної ділянки державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не має права відчужувати своє право користування такою ділянкою іншим особам, вносити його до статутного фонду чи передавати у заставу.
Правовідносини: обмеження щодо відчуження права користування земельними ділянками державної/комунальної власності для сільськогосподарських потреб
38. Відповідно до приписів частини третьої статті 407 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору суборенди спірної земельної ділянки) право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.
Велика Палата ВС, постанова від 19.02.2020 у справі № 530/879/18, п. 38 · цитують у 18 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.