Ст. 404. Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ТРЕТЯ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА → Розділ II. РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО → Глава 32. ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЧУЖИМ МАЙНОМ

1. Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

2. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

3. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Правові позиції Верховного Суду

У спорах про тимчасове користування житлом перевага при вирішенні тимчасової (темпоральної) колізії норм належить нормам Цивільного кодексу; до таких правовідносин слід застосовувати ст. 391 ЦК та положення глави 32 ЦК (право користування чужим майном), а не положення ЖК УРСР, що втратили відповідність сучасним відносинам.

Правовідносини: спори про усунення перешкод у користуванні житловим майном за тимчасової домовленості про проживання

З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 16.12.2020 у справі № 182/7347/18 · цитують у 54 рішеннях · текст рішення

При встановленні сервітуту суд має враховувати, що його мета — забезпечення ефективного використання земельної ділянки, і тому в рішенні суд повинен чітко визначити обсяг прав особи; сервітут має встановлюватись способом, найменш обтяжливим для власника обтяжуваної ділянки.

Правовідносини: визначення обсягу та строку земельного сервітуту; принцип найменшої обтяжливості для власника обтяжуваної ділянки.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном. Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 16.01.2019 у справі № 351/1146/16-ц · цитують у 25 рішеннях · текст рішення

Вимога про встановлення земельного сервітуту повинна пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут.

Правовідносини: відносини встановлення земельного сервітуту між сусідом та власником/володільцем суміжної ділянки

У частині другій статті 402 ЦК України передбачено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Відповідно до частини другої статті 404 ЦК України особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Аналіз частини другої статті 402, частини другої статті 404 ЦК України дозволяє зробити висновок, що вимога про встановлення сервітуту має пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 01.11.2018 у справі № 642/3165/17 · цитують у 23 рішеннях · текст рішення

Земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи у випадку недосягнення домовленості з власником земельної ділянки; при цьому суд має чітко визначити суб'єктний склад правовідносин — власника (володільця) ділянки та конкретно визначену особу, яка має намір нею користуватися.

Правовідносини: порядок встановлення земельного сервітуту між власником земельної ділянки та особою, яка вимагає сервітут

Статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Відповідно до положень частин першої-третьої статті 403 ЦК Українисервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 12.06.2019 у справі № 487/4106/14-ц · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.