Книга ТРЕТЯ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА → Розділ I. ПРАВО ВЛАСНОСТІ → Глава 29. ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Якщо майно продане особою, яка не мала права його відчужувати, то покупець не набуває права власності (крім випадків, коли власник не має права вимагати повернення); у разі відсутності речі в натурі або у випадку речей, визначених родовими ознаками, застосовуються зобов’язально-правові способи захисту (стягнення вартості, відшкодування тощо) відповідно до глави 83 ЦКУ, а також передбачені ЦКУ способи відшкодування майнової та моральної шкоди; якщо покупець ще не отримав майно, можливе звернення до суду з вимогою заборонити його передання.
Правовідносини: захист права власності та майнових інтересів у випадках незаконного відчуження майна
51. За змістом статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. 52. Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення.…
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
по-друге, не відступила від висновку зробленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).
Крім того, підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає необхідність відступити від правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20).
по-друге, не відступила від висновку зробленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).
по-друге, не відступила від висновку зробленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).
Крім того, суд апеляційної інстанції помилково застосував висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від нього, про що зазначила у пункті 33…
Якщо покупець не набув права власності (зокрема був недобросовісним набувачем) або річ змінилася/знищена, власник має застосовувати зобов’язально‑правові способи захисту (витребування, відшкодування збитків, моральної шкоди) та заходи, передбачені главою 83 ЦК України; при цьому власник може звернутися до суду з вимогою заборонити передання майна відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України.
Правовідносини: захист майнових прав власника при продажу майна особою, яка не мала права на відчуження, та випадки зобов’язально‑правового захисту
60. У випадках, коли річ, що була предметом продажу, перебуваючи в чужому володінні, змінилася, була перероблена чи знищена, тобто не існує в натурі на момент подання позову, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України. 61. Такі ж способи захисту застосовуються й у випадку продажу речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. 62.…
Право обтяжувача на звернення стягнення та інші способи реалізації прав за заставою у разі невиконання зобов'язання не є протиправним впливом на право власності заставодавця; отже вимоги власника про заборону дій обтяжувача за ч. 2 ст. 386 ЦК України не підлягають задоволенню у таких правовідносинах.
Правовідносини: відносини застави (заставодержатель — заставодавець), звернення стягнення на предмет застави, захист права власності заставодавця
5.9. Згідно із частиною другою статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. 5.10. Для захисту права власності особи в порядку частини другої статті 386 ЦК України суд повинен установити наявність реальної можливості порушення вказаного права в майбутньому внаслідок протиправного впливу іншої особи. 5.11.…
Встановлене законом право заставодержателя на звернення стягнення за рахунок заставленого майна не є протиправним впливом на права заставодавця, тому положення частини другої статті 386 ЦК України до дій заставодержателя при реалізації його прав не застосовні.
Правовідносини: правовідносини щодо застави, звернення стягнення та захисту права власності заставодавця
5.11. Загальне правило щодо набуття права звернення стягнення на заставлене майно законодавчо закріплено як можливість задовольнити свої законні вимоги за рахунок заставленого майна, що надається на підставі рішення суду. Інше може бути встановлено законом або договором. 5.12. Так, згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). 5.13.…
Для застосування частини другої статті 386 ЦК України суд має встановити наявність реальної можливості майбутнього порушення права власності в результаті протиправного впливу іншої особи.
Правовідносини: предварчий (превентивний) захист права власності за ст.386 ЦК
5.9. Згідно із частиною другою статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. 5.10. Для захисту права власності особи в порядку частини другої статті 386 ЦК України суд повинен установити наявність реальної можливості порушення вказаного права в майбутньому внаслідок протиправного впливу іншої особи.
Право іпотекодержателя ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання боржником забезпеченого зобов’язання є законним способом задоволення його вимог і не є протиправним впливом на права іпотекодавця; тому вимога позивача про захист за частиною другою ст.386 ЦК України є необґрунтованою.
Правовідносини: відносини іпотеки, звернення стягнення за забезпеченим зобов’язанням; відносини кредитор–боржник–іпотекодавець/іпотекодержатель.
5.11. Загальне правило щодо набуття права звернення стягнення на передане в іпотеку майно законодавчо закріплено як можливість іпотекодержателя у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». 5.12. Відповідно до статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. 5.13. Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.…