1. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
2. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.
3. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
Правові позиції Верховного Суду
Проявом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є те, що якщо особа, яка має суб’єктивне право, добровільно висловила або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від належного їй майнового права, то така особа пов’язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом; спроба згодом здійснити суб’єктивне право суперечитиме попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.
Правовідносини: регулювання майнових прав (право власності, частка у спільній власності) та наслідки відмови від таких прав; застосовується при оцінці поведінки сторін у приватних правовідносинах.
Об`єднана палата нагадує, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), є проявом принципу доброї совісті та базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права (DCFR) вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 04.11.2024 у справі № 532/1550/23 · цитують у 51 рішеннях · текст рішення
Якщо особа добровільно відмовилася від видачі свідоцтва про право на частку в праві спільної сумісної власності, а потім змінила рішення та звертається з заявою про видачу такого свідоцтва і про оспорення свідоцтва про право на спадщину, до якого включено це майно, така особа пов’язана своїм попереднім рішенням і не вправі його змінити; спроба згодом здійснити суб’єктивне право має призводити до припинення цього права.
Правовідносини: відносини, пов’язані з видачею свідоцтв про право власності на частку у спільній сумісній власності та оскарженням свідоцтв про право на спадщину.
у випадку, якщо особа добровільно відмовилася від видачі свідоцтва про права на частку в праві спільної сумісної власності, а у подальшому змінила своє рішення та звертається із заявою про видачу такого свідоцтвата про оспорення свідоцтва про право на спадщину, в яке включено таке майно, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 04.11.2024 у справі № 532/1550/23 · цитують у 51 рішеннях · текст рішення
Об’єднана палата відступає від висновків попередніх постанов касаційних колегій, згідно з якими «відмова від видачі свідоцтва про право власності на частку у спільній сумісній власності не припиняє право на частку»; у подібних правовідносинах застосовується підхід, викладений у цій справі.
Правовідносини: прецедентне тлумачення застосування ст. 347 ЦК у справах про відмову від свідоцтва на частку у спільній власності та наслідки такої відмови.
При передачі справи на розгляд Об`єднаної палати колегія суддів вважала необхідним відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 130/2319/17-ц (провадження № 61-17641св19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 760/34680/19 (провадження № 61-9724св22) щодо застосування статті 347 ЦК України у подібних правовідносинах.
У вказаних постановах суд касаційної інстанції зазначив, що: «відмова від видачі свідоцтва про право власності на частку в спільній сумісній власності не пр…
Об'єднана палата ВС, постанова від 04.11.2024 у справі № 532/1550/23 · цитують у 51 рішеннях · текст рішення
Добровільна відмова власника від права власності є одностороннім правочином і є підставою припинення права власності на земельну ділянку; особливий порядок припинення права власності на користь держави або громади вимагає заяви власника, згоди органу та нотаріального оформлення угоди про передачу, а передача земельних ділянок громадянам безоплатно провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Правовідносини: припинення права власності на земельну ділянку у зв’язку з добровільною відмовою та порядок передачі земель
Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності (частина перша статті 347 ЦК України).
Відмова від права власності є одностороннім правочином, адже власник виражає лише власну волю, спрямовану на припинення в нього права власності на певне майно.
Підставами припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, добровільна відмова власника від права на земельну ділянку (пункт а частини першої статті 141 ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіаль…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.12.2022 у справі № 126/2200/20 · цитують у 71 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.