Ст. 346. Підстави припинення права власності

Чинна редакція від 28.11.2019 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ТРЕТЯ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА → Розділ I. ПРАВО ВЛАСНОСТІ → Глава 25. ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

1. Право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

{Пункт 5 частини першої статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010 }

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

{Пункт 6 частини першої статті 346 в редакції Закону № 1559-VI від 17.11.2009 }

{Пункт 7 частини першої статті 346 виключено на підставі Закону № 1559-VI від 17.11.2009 }

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника;

12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

{Частину першу статті 346 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 }

2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Норма ст.120 Земельного кодексу не виключає можливості застосування інших способів припинення права власності на земельну ділянку (зокрема, способів, передбачених ст.346 ЦК) та не обмежує застосування загальних конституційних гарантій непорушності права власності.

Правовідносини: відносини щодо переходу/припинення права власності на земельну ділянку при набутті права власності на розташовану на ній будівлю/споруду;

39. Штучний правовий відрив об`єктів нерухомості від земельних ділянок, на яких вони розміщені, відбувся за радянських часів з ідеологічних мотивів. Під впливом тодішньої ідеології панувало уявлення, що особи можуть мати право власності на об`єкти нерухомості, але не на земельні ділянки, на яких вони розташовані. Так, Конституцією УРСР 1978 року (частина друга статті 11) було передбачено, що земля є у виключній власності держави.

Велика Палата ВС, постанова від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, п. 39 · цитують у 1939 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Включення особи до складу учасників товариства та державна реєстрація змін, здійснені без належної правової підстави (відсутності правочину про відчуження частки), є такими, що були здійснені без належних правових підстав і підлягають оспорюванню.

Правовідносини: наслідки відсутності правочину при зміні складу учасників і реєстрації змін до статуту

62. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що оспорювані рішення загальних зборів учасників та державна реєстрація змін до статуту ТОВ «Моноліттрансбуд», внаслідок чого ОСОБА_1 було виведено зі складу учасників товариства, а його частка у розімірі 100% статутного капіталу перейшла у власність ОСОБА_3 , були здійснені без належних правових підстав. 63.…

Велика Палата ВС, постанова від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, п. 62, 63 · цитують у 89 рішеннях · текст рішення

Реквізиція є видом примусового відчуження, що регламентується ст. 353 ЦК України; різниця між «звичайною» реквізицією і реквізицією в умовах воєнного/надзвичайного стану полягає переважно в моменті відшкодування вартості майна (до відчуження у звичайних умовах, після — в умовах воєнного/надзвичайного стану), а оцінка і відшкодування підлягають судовому оскарженню.

Правовідносини: регламентація реквізиції майна та порядок відшкодування вартості за реквізоване майно в умовах воєнного/надзвичайного стану

8.10. Одним із видів примусового відчуження об`єктів права власності є реквізиція, види, правила, умови та підстави проведення якої регламентовані положеннями статті 353 ЦК України.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 16.02.2024 у справі № 910/10009/22, п. 8.10, 8.18 · цитують у 43 рішеннях · текст рішення

Знищення або руйнування нерухомого майна припиняє право власності на саме знищене майно відповідно до норм ЦК України, проте не тягне автоматичного вибуття з власності земельної ділянки, на якій це майно було розташоване.

Правовідносини: правовідносини щодо припинення права власності на нерухоме майно та наслідки знищення для прав на земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, зазначив, що знищення нерухомого майна не свідчить про автоматичне вибуття із власності земельної ділянки, на якій воно було розташоване, оскільки така земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав, не перестала існувати. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 346 та частини 1 статті 349 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі знищення майна. Однак, суди попередніх інстанцій, установивши обставини щодо відсутності на спірній земельній ділянці майна бази відпочинку "Зорі Тирасполя" внаслідок його знищення, що також було встановлено судами під час розгляду справи № 916/759/16, не з`ясували на поновлення якого порушеного…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 23.05.2023 у справі № 916/10/18 · цитують у 187 рішеннях · текст рішення

Майно, яке було предметом судового розгляду і за рішенням суду визнано належним іншій особі, не набувається у власність добросовісним набувачем, якщо дійсний власник не був стороною відчуження та не брав участі в процесі, майно вибуло з його володіння не з його волі і при відчуженні не відбувалося примусового вилучення у порядку виконання судового рішення; у такому випадку дійсний власник може витребувати майно від останнього набувача без необхідності скасування попередніх незаконних судових рішень.

Правовідносини: витребування майна, що вибуло з володіння внаслідок судового вирішення за участі інших осіб

- Щодо чинності ухвали господарського суду Одеської області від 09.06.2008 року у справі № 20/59-08-999, суд апеляційної інстанції із посиланням на статті 319, 346, 388 Цивільного кодексу, наголосив, що не набувається право власності добросовісним набувачем на майно, яке було предметом судового розгляду і за рішенням суду право власності на майно визнано за іншою особою, тоді як дійсний власник не був стороною правочину на відчуження майна та не був учасником судового процесу і майно вибуло із володіння не з його волі, і при відчуженні майна не відбувалось його примусове вилучення у дійсного власника із подальшим продажем у порядку виконання судового рішення, а також не ухвалювалось рішення …

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.02.2019 у справі № 916/1689/17, п. 7.17, 7.18 · цитують у 54 рішеннях · текст рішення

Норми про добросовісне набуття (ст. 330 ЦК у взаємозв'язку зі ст. 388 ЦК) передбачають можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, і це становить самостійну підставу набуття права власності та одночасно підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до ст. 346 ЦК.

Правовідносини: майнові відносини щодо набуття права власності добросовісним набувачем

Водночас згідно із статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Отже, зазначена норма передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України).

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 08.12.2021 у справі № 522/14240/15-ц · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.