Ст. 302. Право на інформацію

Чинна редакція від 01.01.2014 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ДРУГА. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ → Глава 22. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СОЦІАЛЬНЕ БУТТЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.

{Стаття 302 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3261-IV від 22.12.2005 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

У спорах про спростування інформації позивач повинен довести факт поширення інформації та порушення його особистих немайнових прав, тоді як обов’язок довести достовірність поширеної інформації покладається на відповідача; позивач водночас має право подавати докази недостовірності.

Правовідносини: розподіл процесуального навантаження доказування у справах про спростування недостовірної інформації

Чи відбулося поширення інформації шляхом її викладення в супровідному листі?

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення

Суд має розмежовувати відомості фактичного характеру, що не відповідають дійсності та порочать особу, від думок, критичних висловлювань та оціночних суджень; лише перші можуть тягнути відповідальність за поширення недостовірної інформації.

Правовідносини: спори про захист честі, гідності й ділової репутації; співвідношення свободи слова і захисту репутації

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд правильно виходив з того, що місцевий суд не врахував розуміння відомостей фактичного характеру, які не відповідають дійсності та порочать особу, та не розмежував такі відомості від думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, висловлених відповідачем у порядку реалізації конституційного права на свободи вираження думки і слова. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні правильно послався на те, що були поширені оціночні судження з урахуванням стилістики поширеної відповідачами інформації, застосованих мовних оборотів та відсутністю посилань на конкретні фак…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.03.2019 у справі № 758/14324/15-ц · цитують у 32 рішеннях · текст рішення

Особа (зокрема засіб масової інформації), яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності та перевірити джерела; за відсутності доказів достовірності вона має утриматися від поширення або надати докази достовірності.

Правовідносини: відповідальність ЗМІ за поширення недостовірної інформації

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності (частина друга статті 302 ЦК України). Пунктом 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст зобов'язаний подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію. Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або пр…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 10.02.2021 у справі № 753/338/19 · цитують у 25 рішеннях · текст рішення

Загальний тягар доведення покладається на позивача: йому слід довести і факт поширення, і недостовірність інформації; натомість на відповідачеві (поширювачеві) лежить обов’язок довести вжиті заходи для перевірки достовірності інформації відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК.

Правовідносини: порядок розподілу доказового навантаження між позивачем і відповідачем у справах про недостовірну інформацію

97. Крім того Верховний Суд виснував, що для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації та 2) недостовірності цієї інформації. Водночас, оскільки відповідно частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, на відповідачеві, який поширює інформацію або відповідальний за її поширення (твердження про факти), лежить обов`язок довести, які вчинялися заходи, щоб переконатися в достовірності інформації (постанова Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 487/863/22).

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 25.02.2025 у справі № 587/2051/18, п. 97 · цитують у 20 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.