2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
3. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
4. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
5. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Реєстрація місця проживання та попереднє фактичне проживання в келії самі по собі не створюють самостійного цивільно-правового титулу на користування спірним приміщенням; особа, яка претендує на постійний безперешкодний доступ, має довести наявність самостійної цивільно-правової підстави або охоронюваного законом інтересу.
Правовідносини: майнові правовідносини щодо користування келією; умови набуття цивільного права користування
106. Оскільки ОСОБА_1 просила усунути перешкоди в користуванні спірним приміщенням шляхом надання їй постійного безперешкодного доступу до нього та передачі дублікатів ключів, для задоволення такої вимоги вона мала довести наявність у неї права або охоронюваного законом інтересу щодо користування цим майном.
107. Таким чином, для вирішення спору по суті визначальним є встановлення наявності правової підстави, яка давала б ОСОБА_1 право вимагати постійного безперешкодного доступу до келії після припинення обставин, з якими сторони пов`язували її проживання у монастирі.
108.…
Велика Палата ВС, постанова від 09.09.2026 у справі № 607/15144/20, п. 106, 118, 119, 125 · цитують у 31 рішеннях · текст рішення
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини; сам факт реєстрації за адресою спадкодавця не доводить такого проживання, а його відсутність не виключає можливості довести фактичне спільне проживання; факт спільного проживання має бути встановлений у мотивувальній частині судового рішення.
Правовідносини: встановлення факту прийняття спадщини через постійне проживання зі спадкодавцем
128. У частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
129.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 04.11.2024 у справі № 504/3606/14-ц, п. 128, 132, 138 · цитують у 36 рішеннях · текст рішення
Келія (спеціальна кімната для проживання ченця) є житлом у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому відносини щодо її користування підлягають регулюванню національним цивільним законодавством з урахуванням практики ЄСПЛ.
Правовідносини: взаємини щодо користування келією як житловим приміщенням
Відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Статтею 379 ЦК Українивизначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Відповідно до абзацу п`ятого статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг…
Об'єднана палата ВС, постанова від 12.06.2023 у справі № 607/15144/20 · цитують у 31 рішеннях · текст рішення
Реєстрація (декларування) місця проживання або перебування регулюється законом і підзаконними актами; особа може мати кілька фактичних місць проживання, але зареєструвати/задекларувати можна лише одну адресу за власним вибором, і ця реєстрація має значення для реалізації прав, зокрема при виборі суду.
Правовідносини: порядок реєстрації/декларування місця проживання і його значення для визначення підсудності.
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред`являтиме свої позовні вимоги.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21 · цитують у 16 рішеннях · текст рішення
У справах із іноземним елементом суд має встановлювати останнє місце проживання (а не тимчасове перебування) спадкодавця та застосовувати відповідну колізійну норму; місцем проживання є житло, придатне для проживання, що відрізняється від місця перебування.
Правовідносини: спадкові правовідносини за наявності іноземного елемента; застосування частини 3 ст.1268 ЦК
Відповідно до частини третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
При цьому, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово з…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 03.05.2018 у справі № 404/251/17 · цитують у 198 рішеннях · текст рішення
Наявність підстав для застосування Закону про мораторій до нерухомого житлового майна залежить від реального (фактичного) місця проживання особи; якщо місце проживання не встановлене належним чином судами, неможливо правильно застосувати мораторій, а касаційний суд не може усунути такі прогалини у встановленні обставин.
Правовідносини: застосування мораторію щодо іпотечного житлового майна залежно від фактичного місця проживання
93. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обґрунтовано посилаються на те, що судами попередніх інстанцій не надана належна оцінка тому факту, що у кредитному та іпотечному (нотаріально посвідчений) договорах від 30 травня 2008 року вказана адреса місця проживання позивача, яка не співпадає із адресою місця знаходження спірної квартири. Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач відповідно до пункту 5.5. кредитного договору від 30 травня 2008 року має зобов'язання повідомляти іншу сторону цього договору про зміну фактичної адреси не пізніше 5 днів з часу настання відповідних змін.
94.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.08.2023 у справі № 333/2304/18, п. 93, 95, 99 · цитують у 175 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
Об'єднана палата ВС, постанова від 04.11.2024 у справі № 504/3606/14-ц · цитують у 36 рішеннях текст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.