Ст. 277. Спростування недостовірної інформації

Чинна редакція від 31.03.2023 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ДРУГА. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ → Глава 20. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

{ Частину третю статті 277 виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014 }

4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

{Абзац третій частини четвертої статті 277 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3261-IV від 22.12.2005 }

5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", має право на відповідь.

{Частину шосту статті 277 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019 }

7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Склад правопорушення, що дає підстави для задоволення позову про спростування недостовірної інформації щодо ділової репутації, складається з: а) поширення інформації (доведення її до відома хоча б однієї особи); б) належності інформації до конкретної фізичної чи юридичної особи; в) недостовірності інформації; г) наявності порушення особистих немайнових прав (шкода або перешкода в їх здійсненні).

Правовідносини: Позови про спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації (особливо юридичних осіб).

6.8. Відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації (стаття 277 ЦК України). 6.9. За частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до Глави 3 цього Кодексу. 6.10.…

Велика Палата ВС, постанова від 07.12.2021 у справі № 905/902/20, п. 6.8, 6.10, 6.11, 6.12 · цитують у 136 рішеннях · текст рішення

При розгляді спорів про захист честі, гідності та ділової репутації суди повинні застосовувати критерії та принципи практики ЄСПЛ за ст. 10 Конвенції (публічний інтерес, добросовісність мовця, статус особи, контекст, зміст/форма/наслідки публікації, спосіб отримання інформації, достовірність тощо) і забезпечити, щоб обов’язок доведення не позбавляв відповідача захисту свободи вираження; особливо не слід вимага́ти від очевидця доведення того, що він бачив, за відсутності ознак недобросовісності.

Правовідносини: про балансування права на свободу вираження та захист репутації у цивільних спорах;

109.…

Велика Палата ВС, постанова від 27.03.2024 у справі № 2-777/11, п. 109 · текст рішення

Відмова національних судів задовольнити процесуальні клопотання особи не є безумовною ознакою недостовірності викладених нею тверджень; при вирішенні спору слід розрізняти твердження про факти і оціночні судження, при цьому межі допустимої критики ширші щодо публічних осіб.

Правовідносини: Справи про захист честі, гідності та ділової репутації; оцінка характеру поширеної інформації (факт/оцінка).

41. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (частина третя статті 277 ЦК України у редакції, що була чинною на час поширення заявником інформації, яку позивач вважає недостовірною). 42. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої статті 277 ЦК України). 43. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона твердженням про факти або оціночним судженням.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.11.2022 у справі № 2318/1249/2012(2/2318/794/2012), п. 41, 43, 44, 51 · текст рішення

Юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, передбачені у главі 20 ЦК, зокрема вимагати спростування поширеної недостовірної інформації або дати відповідь.

Правовідносини: застосування засобів захисту ділової репутації юридичної особи (відповідні претензії та судові вимоги).

з метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у главі 20 ЦК України, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо; як в доктрині приватного права, так і практиці касаційного суду усталеним є підхід що юридична особа може пред`являти вимогу про спростування недостовірної інформації (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 березня 2019 року у справі № 916/679/18, Цивільн…

Об'єднана палата ВС, постанова від 11.12.2023 у справі № 504/4099/16-ц · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

Абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України слід тлумачити в контексті ч. 1 ст. 91 та ч. 1 ст. 94 ЦК: якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, юридична особа має право звернутися до суду в порядку окремого провадження про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування.

Правовідносини: порядок судового встановлення недостовірності інформації та її спростування юридичною особою за відсутності встановленого розповсюджувача.

з урахуванням принципу розумності, абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України потрібно тлумачити в контексті змісту частини першої статті 91 ЦК України та частини першої статті 94 ЦК України. Тобто, оскільки юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, юридичній особі належить право на ділову репутацію, то для захисту цього права юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 11.12.2023 у справі № 504/4099/16-ц · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

У справах про захист гідності, честі та ділової репутації, якщо інформацію поширено посадовою чи службовою особою під час виконання нею посадових (службових) обов'язків, належним відповідачем є юридична особа, у якій вона працює; ця особа може бути залучена до участі у справі в порядку ст. 53 ЦПК України. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, належним відповідачем є сама така фізична особа.

Правовідносини: спори про захист честі, гідності та ділової репутації; вимоги про відшкодування моральної та/або майнової шкоди, пред'явлені щодо висловлювань посадових чи службових осіб (зокрема органів місцевого самоврядування).

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює (абзац другий частини четвертої статті 277 ЦК України). У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 761/29315/16-ц міститься висновок про те, щотлумачення частини четвертої статті 277 ЦК України свідчить, що в разі поширення недостовірної інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 06.04.2026 у справі № 461/8106/23 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).