1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);
4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);
5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);
7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу);
8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
{Частину другу статті 258 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 2275-VIII від 06.02.2018}
{Частину третю статті 258 виключено на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011}
{Частину четверту статті 258 виключено на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011}
5. Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
{Статтю 258 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}