Книга ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Розділ IV. ПРАВОЧИНИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО → Глава 17. ПРЕДСТАВНИЦТВО
1. Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
2. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.
3. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей і можуть звертатися до суду та вчиняти від імені дитини процесуальні дії, у тому числі вимагати відшкодування моральної шкоди від імені дитини.
Правовідносини: процесуальне представництво інтересів малолітніх/неповнолітніх у цивільному процесі
Процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим статтею 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді та захисту суб`єктивних прав й інтересів дитини.…
Процесуальним засобом реалізації права на судовий захист прав дитини є процесуальне представництво: батьки як законні представники можуть вчиняти від імені дитини всі процесуальні дії та зобов’язані захищати інтереси дитини, а не власні.
Правовідносини: процесуальне представництво дитини в цивільному процесі.
Процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим статтею 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді та захисту суб`єктивних прав й інтересів дитини.…
Особа, яка не є опікуном або піклувальником (наприклад баба дитини), не підпадає під обмеження ст. 71 ЦК, отже недійсність правочину з підстав, установлених цією статтею, у такому випадку не підлягає визнанню.
Правовідносини: укладення правочинів особами, які не є законними представниками або опікунами дитини (визначення сфери застосування обмежень ст.71 ЦК).
ОСОБА_3 є бабою малолітньої ОСОБА_7, не є її опікуном, а отже, а тому на неї не поширюються обмеження, передбачені статтею 71 ЦК України.…
Матеріальне (законне) представництво врегульоване на рівні норм матеріального права: ст. 242 ЦК визначає типові випадки законного представництва та допускає інші випадки, передбачені законом.
Правовідносини: Регулювання правового статусу законного представника в матеріальному праві (цивільні та сімейні відносини).
Матеріальне представництво регулюється на рівні норм матеріального права (зокрема, ЦК України та СК України); При конструюванні матеріального законного представництва законодавець обрав модель, за якої в статті 242 ЦК України визначені найбільш типові випадки, коли існує законне представництво, вказавши як осіб, що матимуть статус законного представника (батьки, усиновлювачі, опікун), так і осіб, яких представляють законні представники (малолітні та неповнолітні діти, фізична особа, визнана недієздатною). При цьому в частині третій статті 242 ЦК України законодавець передбачив, що інша особа також може мати статус законного представника, у разі якщо це визначено нормою закону;
Наявність підстав для матеріального законного представництва за матеріально-правовими нормами обумовлює також існування статусу процесуального законного представника для такої особи незалежно від прямої вказівки на це в процесуальній нормі.
Правовідносини: Надання процесуального статусу законного представника на підставі матеріальних норм у судовому процесі.
Кваліфікація відповідної особи як матеріального законного представника на рівні матеріальної норми (СК України), за наявності юридичних фактів для матеріального законного представництва, обумовлює в неї існування статусу процесуального законного представника. Тобто наявність підстав для матеріального законного представництва, з урахуванням того, що процесуальне право «обслуговує» матеріальне, зумовлює наявність в особи і статусу процесуального законного представника, незалежно від вказівки про це на рівні процесуальної норми.
Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників може видавати довіреність, яка уповноважує представника діяти від її імені в тому числі в суді; тому заява про забезпечення позову, подана представником за такою довіреністю, не підлягає поверненню як подана особою, що не має процесуальної дієздатності.
Правовідносини: представництво за довіреністю неповнолітнього; звернення до суду та вжиття заходів забезпечення позову від імені неповнолітнього
Згідно зі статтею 32 ЦК України неповнолітні діти віком від 14 до 18 років мають право самостійно вчиняти такі дії: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним ними на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).…