Книга ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Розділ IV. ПРАВОЧИНИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО → Глава 16. ПРАВОЧИНИ → § 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону
1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
3. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
{Статтю 234 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2756-VI від 02.12.2010 }
Позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, посилаючись як на загальні засади цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК і заборону зловживання правом), так і на спеціальні підстави недійсності (зокрема ст. 234 ЦК або ст. 228 ЦК).
Правовідносини: спори про визнання недійсними правочинів, вчинених з метою унеможливити звернення стягнення на майно боржника
Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України). Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду також вважає, що очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 3, 16, 234 ЦК України з метою охорони прав та інтересів кредитора і забезпечення реальної можливості визнання недійсними договорів, вчинених на шкоду майновим правам та інтересам кредиторів, та для забезпечення розумної п…
Реєстрація права власності та настання реальних майнових наслідків правочину (передача майна) свідчать про реальність правочину і самі по собі виключають висновок про його фіктивність; суди не можуть виносити висновок про фіктивність лише через наявність вироку про стягнення та відчуження майна на користь близьких родичів, якщо в матеріалах справи відсутні докази умислу на фіктивність.
Правовідносини: досудові та виконавчі відносини щодо оскарження договорів дарування близькими родичами боржника
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що матеріали справи не містять наданих позивачем доказів вчинення фіктивного правочину з обох сторін та на підтвердження умислу відповідачів на укладення договору дарування без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювалися, оскільки реєстрація права власності на спірний будинок та земельну ділянку за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідчить про реальність настання правових наслідків правочину.…
Велика Палата не вбачає підстав для відступу від раніше сформованих висновків Верховного Суду щодо необхідності перевірки наявності реального настання правових наслідків правочинів та дотримання вимог ст. 203, 215, 234 ЦК при вирішенні спорів про недійсність дарувань між близькими особами.
Правовідносини: вимоги до перевірки правочинів у спорах про визнання недійсними договорів дарування між близькими особами
Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні правові підстави для відступу від висновків, викладених упостановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц, а також з метою формування єдиної правозастовної практики у подібних правовідносинах зазначає таке. Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.…
Для визнання правочину фіктивним суд має встановити наявність умислу на фіктивність в усіх сторін; саме по собі невиконання правочину не свідчить про його фіктивність, а фіктивний правочин — це правочин, вчинений без наміру створити обумовлені ним правові наслідки.
Правовідносини: цивільні правочини (зокрема договори дарування) щодо визнання їх фіктивними
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.…
Фіктивний правочин вимагає встановлення умислу всіх сторін на відсутність правових наслідків; удаваний (прихований) правочин застосовується як прикриття іншого правочину і підпадає під регламентацію ст. 235 ЦК.
Правовідносини: визнання недійсним фіктивних та удаваних правочинів; доказування умислу сторін
10.59. Частинами першою, другою статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним. 10.60. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків.…
Кваліфікація правочину як фіктивного вимагає встановлення умислу в усіх сторін і виключається, якщо на виконання оспорюваного правочину було передано майно або відбувся перехід прав; одночасна кваліфікація правочину одночасно як фіктивного і як фраудаторного не допускається.
Правовідносини: розмежування фіктивних та фраудаторних правочинів при визнанні недійсними договорів
99. Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. 100. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Зокрема, необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторони не вчинили будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. 101.…