Книга ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Розділ IV. ПРАВОЧИНИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО → Глава 16. ПРАВОЧИНИ → § 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону
1. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
2. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Від вказаного висновку Велика Палата Верховного Суду не відступила у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).
Відсутність вольової дії (тому що особа не виявляла волі до вчинення правочину) відрізняється від випадків дефекту волі; якщо волевиявлення відсутнє — правочин не вчинений і правових наслідків за ним не виникає, тоді як наявне, але дефектне волевиявлення є підставою для визнання правочину недійсним.
Правовідносини: кваліфікація відсутності волевиявлення vs дефекту волі при оскарженні правочинів.
6.18. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі. 6.19.…
Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК необхідно встановити умисел представника (усвідомлення вчинення правочину всупереч інтересам довірителя та бажання або свідоме допущення настання негативних наслідків), наявність домовленості представника з другою стороною та настання через це несприятливих наслідків для довірителя.
Правовідносини: визнання недійсним правочину, вчиненого представником юридичної особи внаслідок зловмисної домовленості
6.7. Частина третя статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 ЦК України. 6.8. Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.…
У разі коли волевиявлення учасника зафіксовано в належній формі але не відповідає його дійсній волі — правочин підлягає визнанню недійсним за правилами про дефект волі; навпаки, якщо сторона взагалі не виявляла волі до вчинення правочину, такий правочин не вчинений і наслідки недійсності до нього не застосовуються.
Правовідносини: регулювання недійсності правочинів та розмежування недійсності і неукладеності
54. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу загальних приписів статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України, а також спеціальних правил статей 229-233 цього Кодексу про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини. 55.…
Дублікат договору є лише відтворенням змісту оригіналу документа і сам по собі не є правочином; його видача не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов'язків, тому судом не передбачено визнання недійсним дубліката чи копії документа як правочину.
Правовідносини: спори про оскарження правомочності видачі дубліката нотаріусом та вимоги, що залежать від недійсності цього дубліката (наприклад, скасування реєстрації права власності)
За положеннями частин першої, третьої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.…
Для визнання правочину недійсним на підставах, передбачених статтями 233 і 234 ЦК України (вчинення під впливом тяжкої обставини, на вкрай невигідних умовах або фіктивність), позивач повинен надати належні, допустимі докази цих обставин; за відсутності такого доказування суд має відмовити у визнанні правочину недійсним.
Правовідносини: визнання недійсним правочину (зокрема договору дарування) через тяжкі обставини або фіктивність.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_4 зазначав, що у зв'язку з тим, що йому було пред'явлено підозру про вчинення кримінального порушення, передбаченого статтею 205-1 Кримінального кодексу України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, а тому спірний правочин було укладено під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах. Відповідно до статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про в…
Суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені), якщо їх розмір явно перевищує розмір збитків кредитора; при цьому суд повинен брати до уваги ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін та інші інтереси, і якщо порушення не спричинило збитків, може з урахуванням інтересів боржника зменшити санкції; тягар доведення обставин, що обґрунтовують зменшення, покладається на того, хто про це клопоче.
Правовідносини: застосування норм про зменшення штрафних санкцій/неустойки в цивільно-господарських зобов’язаннях
14. Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. 15. Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 ЦК України. 16.…