Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними — ст. 225 Цивільний кодекс України

Дублікат договору є лише відтворенням змісту оригіналу документа і сам по собі не є правочином; його видача не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов'язків, тому судом не передбачено визнання недійсним дубліката чи копії документа як правочину.

Правовідносини: спори про оскарження правомочності видачі дубліката нотаріусом та вимоги, що залежать від недійсності цього дубліката (наприклад, скасування реєстрації права власності)

За положеннями частин першої, третьої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.…

Велика Палата ВС, постанова від 14.11.2018 у справі № 161/3245/15-ц · цитують у 32 рішеннях · текст рішення

Висновок судово-психіатричної експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину, бути категоричним і не базуватися на припущеннях; він є одним із доказів і підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, причому внутрішній (психічний) стан особи має вирішальне значення, а зовнішні обставини — лише побічне.

Правовідносини: оцінка доказів у справах про недійсність правочину через психічний стан (ролі експертизи і свідчень)

Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину. Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 11.11.2019 у справі № 496/4851/14-ц · цитують у 190 рішеннях · текст рішення

Для визнання правочину недійсним за частиною першою статті 225 ЦК України необхідно встановити судом абсолютну неспроможність особи саме в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Правовідносини: визнання недійсним правочину (зокрема договору дарування) у зв'язку з психічною неспроможністю сторони

Частиною першою статті 225 ЦК України передбачено, що правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а у разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, яка передбачена зазначеною нормою, повинна бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у…

Об'єднана палата ВС, постанова від 11.11.2019 у справі № 496/4851/14-ц · цитують у 190 рішеннях · текст рішення

Ч.4 ст.1254 ЦК застосовується тільки якщо новий заповіт визнано недійсним через дефект волі заповідача (ст.225 ЦК) або під впливом насильства (ст.231 ЦК); ця норма визначає наслідки недійсності оспорюваного заповіту і не регулює правових наслідків нікчемності заповіту, тому при нікчемності наступного заповіту питання «відновлення» попереднього заповіту не виникає, а аналогія закону тут непридатна.

Правовідносини: регулювання наслідків недійсності заповіту (відновлення чи скасування попереднього заповіту)

Згідно з частиною четвертою статті 1254 ЦК України, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Тлумачення вказаних норм свідчить, що: - частина четверта статті 1254 ЦК України стосується тільки тих випадків, за яких новий заповіт визнано недійсним через дефект волі заповідача на підставі статті 225 ЦК України (заповідач у момент вчинення заповіту не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними) чи статті 231 ЦК України (заповіт вчинено під впливом насильства), дія попереднього заповіту відновлюється; - частина четверта статті 1254 ЦК України …

Об'єднана палата ВС, постанова від 01.03.2021 у справі № 473/1878/19 · цитують у 52 рішеннях · текст рішення

Якщо висновок експертизи не містить категоричного (категоричного) висновку про абсолютну неспроможність особи, і відсутні інші достатні докази такої абсолютної неспроможності, суду не підстави визнавати правочин недійсним.

Правовідносини: про наслідок відсутності категоричного висновку експертизи для визнання правочину недійсним

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 614 від 23 серпня 2016 року ОСОБА_2 у період укладення договору дарування страждала на психічний розлад у вигляді психоорганічного синдрому внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу, що за ступенем своєї вираженості істотно впливав на її здатність усвідомлювати значення дії та керувати ними. За результатами проведення зазначеної експертизи експертом не зроблено категоричного висновку про абсолютну неспроможність ОСОБА_2 в момент укладення договору дарування розуміти значення своїх дій та керувати ними. Виходячи з презумпції психічного здоров`я фізичної особи та з урахуванням відсутності достатніх доказів того, що н…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 13.11.2019 у справі № 697/2368/15-ц · цитують у 83 рішеннях · текст рішення

При встановленні тимчасової недієздатності переважне значення мають докази внутрішнього психічного стану (медичні висновки); зовнішні обставини і показання свідків мають лише побічне значення, а підставою для визнання правочину недійсним може бути лише абсолютна неспроможність особи розуміти свої дії та керувати ними у момент укладення.

Правовідносини: про види та оцінку доказів при визначенні здатності особи розуміти та керувати діями

Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину робиться, насамперед, на підставі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід надавати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатна особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 13.11.2019 у справі № 697/2368/15-ц · цитують у 83 рішеннях · текст рішення

Правові позиції Верховного Суду

Рішення, де статтю названо у висновках