Ст. 213. Тлумачення змісту правочину

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Розділ IV. ПРАВОЧИНИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО → Глава 16. ПРАВОЧИНИ → § 1. Загальні положення про правочини

1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Правові позиції Верховного Суду

Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до частини першої статті 637 ЦК України та статті 213 ЦК України, застосовуючи поетапно три рівні тлумачення: значення слів і термінів, зіставлення частин договору з його змістом і намірами сторін, та врахування мети правочину, переговорів, усталеної практики, звичаїв ділового обороту й інших істотних обставин.

Правовідносини: тлумачення умов договору у цивільних правовідносинах

35. Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього кодексу. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні способи, що мають застосовуватися для тлумачення на трьох його рівнях: 35.1. Перший рівень тлумачення - за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України). 35.2.…

Велика Палата ВС, постанова від 17.10.2018 у справі № 753/22010/14-ц, п. 35, 35.1, 35.2, 35.3 · цитують у 44 рішеннях · текст рішення

Учасники договору про спільну діяльність можуть договором встановити відмінний правовий режим для майна; якщо договір передбачає, що майно, набуте за рахунок вкладу, передається лише в тимчасове володіння й користування, таке майно не стає спільною частковою власністю учасників і залишається приватною власністю внесника.

Правовідносини: майнові правовідносини в простому товаристві щодо режиму внесків і набутого за ними майна

48. Згідно зі статтями 1130-1132 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.…

Велика Палата ВС, постанова від 10.04.2019 у справі № 916/2500/15, п. 48, 49, 51, 52, 57 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Тлумачення змін до договору як таких, що нібито переводять майно, придбане за внесок, у спільну власність, не виправдане, якщо воно створює явний економічний дисбаланс і суперечить принципам справедливості та пропорційності умов договору.

Правовідносини: тлумачення договору з урахуванням принципів справедливості і пропорційності

56. Крім того, тлумачення змін, унесених до договору про спільну діяльність, як таких, що передбачали перехід у спільну власність учасників простого товариства майна, придбаного за рахунок внеску Підприємства, не відповідає принципам справедливості та пропорційності умов договору, адже створює істотний економічний дисбаланс для Підприємства, є для нього вочевидь економічно недоцільною умовою. Таке тлумачення позбавляє позивача як сторону договору права власності на майно вартістю 28 880 000 доларів США, тому для нього підписання договору в такому розумінні не має економічного сенсу.…

Велика Палата ВС, постанова від 10.04.2019 у справі № 916/2500/15, п. 56 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

При тлумаченні умов договору за ст. 637 ЦК застосовуються правила ст. 213 ЦК, які слід розглядати у три рівні: 1) буквальне (звичайне) значення слів і термінів; 2) порівняння частин правочину, наміри сторін і їх виконання; 3) мета правочину, попередні переговори, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін та інші істотні обставини.

Правовідносини: тлумачення умов договору (правочину)

43. Згідно із частиноюпершою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього ж Кодексу. 44. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК Українивизначенізагальні правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні. 45. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. 46.…

Велика Палата ВС, постанова від 10.04.2019 у справі № 916/2500/15, п. 43, 44, 45, 46, 47 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Сторони можуть погодити в договорі обов'язковість положень акта, виданого стороною договору до його укладення; такі положення стають складовою договору, а у випадку суперечностей суд тлумачить договір з урахуванням правил ч. 3 та ч. 4 ст. 213 ЦК для з'ясування дійсних намірів сторін.

Правовідносини: інтерпретація договорів та включення до них положень внутрішніх актів сторін (пособників, регламентів)

47. Велика Палата Верховного Суду вважає, що сторони можуть погодити в договорі обов'язковість для них тих чи інших положень акта, виданого стороною договору до його укладення, зокрема Посібника. В цьому разі такі положення розглядаються як складові договору. Якщо між положеннями власне тексту договору і положеннями акта є суперечності щодо регулювання тих чи інших відносин, то суд, розглядаючи спір, має здійснити тлумачення договору, зокрема з урахуванням правил частин третьої та четвертої статті 213 Цивільного кодексу України, аби з'ясувати дійсні наміри сторін щодо встановлення ними регулювання спірних відносин. Водночас у справі, що розглядається, такі суперечності не виявлені.

Велика Палата ВС, постанова від 06.02.2019 у справі № 911/141/187, п. 47 · текст рішення

Якщо неможливо з'ясувати справжній зміст умови договору загальними підходами тлумачення, слід застосовувати правило contra proferentem: неоднозначність умови тлумачиться проти того, хто її включив у договір.

Правовідносини: тлумачення неоднозначних положень договорів, зокрема типових умов страхових програм.

Верховний Суд нагадує, що у постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц зроблено висновок, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.

Об'єднана палата ВС, постанова від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 · цитують у 789 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).