Ст. 14. Виконання цивільних обов'язків

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Розділ I. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 2. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ'ЯЗКІВ. ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ

1. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

2. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

3. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

4. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Правові позиції Верховного Суду

Критерій правомірності примусу полягає в тому, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов’язковими для примушуваного суб’єкта; тому вимоги про визнання неправомірними не зарахування платежів, зобов’язання зарахувати платежі, скасування пені/штрафів або заборона їх подальшого нарахування не є ефективним способом захисту, якщо вони не встановлюють обов’язку для іншої сторони і не відновлюють порушене право.

Правовідносини: вимоги про визнання/зобов'язання/скасування нарахувань у зв'язку з непорахованими платежами за кредитним договором.

Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування чергових платежів, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого с…

Об'єднана палата ВС, постанова від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц · цитують у 80 рішеннях · текст рішення

Некоректне лінгвістичне формулювання позовних вимог не є перешкодою для захисту порушеного права; суд може уточнити або змінити формулювання резолютивної частини, якщо обраний позивачем спосіб захисту залишається тим самим і не змінює предмета позову.

Правовідносини: тлумачення та формулювання позовних вимог у цивільному процесі при вирішенні суті спору

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обраний правомірний та ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів - визнання права (що включає в себе також відсутність права), тому зміна формулювання резолютивної частини рішення суду першої інстанції: «визнати припиненим договір поруки від 09 листопада 2006 року № 942-11, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк; визнати припиненим іпотечний договір від 09 листопада 2006 року, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В. В.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 26.01.2022 у справі № 520/7281/15-ц · цитують у 187 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.