Ст. 14. Виконання цивільних обов'язків

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Розділ I. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 2. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ'ЯЗКІВ. ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ

1. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

2. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

3. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

4. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Правові позиції Верховного Суду

Критерій правомірності примусу полягає в тому, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов’язковими для примушуваного суб’єкта; тому вимоги про визнання неправомірними не зарахування платежів, зобов’язання зарахувати платежі, скасування пені/штрафів або заборона їх подальшого нарахування не є ефективним способом захисту, якщо вони не встановлюють обов’язку для іншої сторони і не відновлюють порушене право.

Правовідносини: вимоги про визнання/зобов'язання/скасування нарахувань у зв'язку з непорахованими платежами за кредитним договором.

Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування чергових платежів, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого с…

Об'єднана палата ВС, постанова від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц · цитують у 81 рішеннях · текст рішення

Некоректне лінгвістичне формулювання позовних вимог не є перешкодою для захисту порушеного права; суд може уточнити або змінити формулювання резолютивної частини, якщо обраний позивачем спосіб захисту залишається тим самим і не змінює предмета позову.

Правовідносини: тлумачення та формулювання позовних вимог у цивільному процесі при вирішенні суті спору

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обраний правомірний та ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів - визнання права (що включає в себе також відсутність права), тому зміна формулювання резолютивної частини рішення суду першої інстанції: «визнати припиненим договір поруки від 09 листопада 2006 року № 942-11, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк; визнати припиненим іпотечний договір від 09 листопада 2006 року, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В. В.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 26.01.2022 у справі № 520/7281/15-ц · цитують у 191 рішеннях · текст рішення

Укладений сторонами договір, який встановлює порядок надсилання повідомлень (наприклад пункт про надсилання рекомендованими або цінними листами), є обов’язковим для виконання; листи особи, яка не є належним орендодавцем, та документи, що не відповідають визначеній формі/змісту, не є належними доказами повідомлення.

Правовідносини: форми і порядок надсилання повідомлень/заяв за договором оренди та їх доказування

42. Згідно з пунктом 7.9 договору від 06.11.2015, який в силу положень статей 14, 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі. 43.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 03.03.2020 у справі № 916/806/19, п. 42, 43, 45 · цитують у 56 рішеннях · текст рішення

Критерієм правомірності примусу суб’єкта цивільних прав до певних дій або бездіяльності є наявність для нього обов’язковості таких дій (бездіяльності).

Правовідносини: виконання договірних зобов’язань; правомірність примусу до дій/бездіяльності у цивільних правовідносинах.

Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 19.08.2019 у справі № 395/499/16-ц · цитують у 35 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.