Ст. 1233. Поняття заповіту

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Книга ШОСТА. СПАДКОВЕ ПРАВО → Глава 85. СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

1. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Правові позиції Верховного Суду

Позов, спрямований на поновлення порушеного права на отримання спадщини (спори щодо спадкування за заповітом), не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правовідносини: спори про спадкування за заповітом (цивільні правовідносини)

Нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) регулюється питання спадкування за заповітом. Відповідно до статті 1233 ЦК України (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення секретарем сільради дій з посвідчення заповіту) заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Отже, за своєю сутністю заповіт є одностороннім правочином - дією особи, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Однією з умов дійсності заповіту є його посвідчення. Згідно з частиною першою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікч…

Велика Палата ВС, постанова від 29.08.2018 у справі № 219/5238/17 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення

Позовна вимога про встановлення відсутності повноважень у посадової особи місцевого самоврядування на посвідчення заповіту не підлягає розгляду в судах; захист порушеного права на спадкування має здійснюватись шляхом звернення до цивільного суду з позовом про визнання заповіту недійсним.

Правовідносини: спори щодо повноважень посадової особи місцевого самоврядування у нотаріальних діях та дійсності заповіту (цивільні спори)

Згідно з частиною першою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Аналізуючи заявлені у справі позовні вимоги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позов ОСОБА_4 спрямований на поновлення порушеного, на її думку, права на отримання спадщини померлого батька ОСОБА_7 Проте захист такого права, з огляду на наведені вище положення КАС України, не може відбуватися в порядку адміністративного судочинства. Ураховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є правильним. Водночас Велика Палата Верховного Суду дійшла…

Велика Палата ВС, постанова від 29.08.2018 у справі № 219/5238/17 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення

Право на заповіт може бути реалізоване протягом усього життя, включає право на складення кількох заповітів, їх зміну та скасування; це втілення принципу свободи заповіту, яка охороняє особисте вільне волевиявлення заповідача.

Правовідносини: спадкові правовідносини, реалізація свободи заповіту

право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права; свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача; свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання;

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.07.2022 у справі № 461/2565/20 · цитують у 71 рішеннях · текст рішення

Заповіт є одностороннім правочином; на нього поширюються загальні положення про правочини з Книги шостої ЦК України у випадках, коли відсутнє спеціальне правило в частині спадкування, і загальні правила про недійсність можуть застосовуватись до заповіту за умови несуперечності їх суті і природі спадкування.

Правовідносини: правова природа заповіту; застосування загальних положень про правочини до заповіту

Правова природа цього розпорядження визначається судовою практикою як односторонній правочин, що тягне відповідні правові наслідки. На заповіт, який є правочином, поширюються загальні положення про правочини, якщо у Книзі шостій ЦК України немає відповідного правила. Водночас загальні правила про правочин, у тому числі про їх недійсність, можуть бути поширені на заповіт у тому випадку, коли це не суперечить суті заповіту та природі спадкування.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 09.06.2022 у справі № 369/1913/17 · цитують у 27 рішеннях · текст рішення

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку суд повинен враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, що обґрунтовує захист волі заповідача при оцінці підстав для надання додаткового строку.

Правовідносини: тлумачення поважності причин пропуску строку з урахуванням принципів спадкового права.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 26.07.2021 у справі № 405/7058/19 · цитують у 26 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.