Книга ШОСТА. СПАДКОВЕ ПРАВО → Глава 84. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СПАДКУВАННЯ
1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за потрібне відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20), про те, що територіальна громада в разі…
Якщо право на спадкування було встановлене судовим рішенням, яке згодом скасовано, це свідчить про відсутність у особи підстав для спадкування на момент відкриття спадщини; водночас саме скасування рішення не є автоматичною підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли на підставі цього рішення, без встановлення інших відповідних обставин.
Правовідносини: наслідки скасування судового рішення, що стосувалося підстав спадкування
39. Оскільки відповідно до положень частини третьої статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає з моменту відкриття спадщини, то й саме на той момент повинні існувати підстави для спадкування. За таких обставин не має самостійного значення судове рішення, що стало підставою для видачі свідоцтва про право на спадкування та свідоцтва про право на спадкове майно; важливо лише, що саме ним було встановлено наявність на момент смерті спадкодавця підстав для спадкування зацікавленої у цьому особи. Скасування такого рішення та відмова в позові, пов`язаного зі встановленням наявності підстав для спадкування, свідчить про відсутність у зацікавленої особи підстав для спадкування. 40.…
Особа, яка виключена зі спадку в самому заповіті, не набуває права на спадкування за заповітом; право на спадкування визначається вмістом заповіту.
Правовідносини: спадкування за заповітом; визначення кола спадкоємців за волею спадкодавця
14 січня 2013 року ОСОБА_8 склав заповіт, у пунктах 1-3 якого зазначив, що донькам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 він дає в спадок 1/2 частину спадщини, ОСОБА_9 отримує 1/10 частину спадщини, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 кожній - 1/5 від спадщини. У заповіті зазначено, що ОСОБА_2. частки у спадщині не має, оскільки спадкодавець знаходиться з нею в процесі розлучення в м. Дахау. Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_8 та ОСОБА_2. уклали шлюб 10 травня 2005 року. На момент смерті спадкодавця він був одружений, дружина - ОСОБА_2., отже, вона як дружина спадкодавця входить до складу осіб спадкоємців. Встановлено, що мати спадкодавця ОСОБА_6.…
У справах про визнання права на частку у спадковій спільній частковій власності суд має встановити, зокрема, чи прийняли сторони спадщину та чи належить відповідачу право на обов’язкову частку у спадщині.
Правовідносини: Спадкування за заповітом у спільній частковій власності; встановлення фактів, що впливають на спадкові права.
У справі, що переглядається, позивач, як спадкоємець за заповітом співвласника в спільній частковій власності, пред`явив вимогу про визнання права на частку до відповідача (за вказівкою позивача, відповідач є дочкою спадкодавця та має право на обов`язкову частку). Тому, в справі, що переглядається, підлягали встановленню такі обставини - чи прийняли сторони спадщину, чи відноситься відповідач до осіб, які мають право на обов`язкову частку.
У справах про визнання права на спадкове майно відповідачами мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину; за відсутності таких спадкоємців (усунення від права на спадкування, неприйняття спадщини або відмова від її прийняття) належними відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Правовідносини: визнання права на спадщину; визначення належних відповідачів у спадкових спорах.
Предметом спору у цій справі є визнання права на спадкове майно, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не прийняв спадщину за заповітом, складеного на його користь спадкодавцем, у строки визначені ЦК України, а тому таке спадкування відбувається за законом. Апеляційний суд указаного висновку не спростував, не …
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а спадкоємці першої черги, які є співвласниками спадкового майна, мають право звертатися до суду із позовом про захист своїх майнових прав.
Правовідносини: спадкові відносини; право спадкоємців оскаржувати розпорядження майном померлого та пред'являти позови
Крім того, ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом, у визначений законом строк подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 , у встановлений законом порядок і спосіб від прийняття спадщини не відмовився. Таким чином, позивачі мають право на звернення до суду із вказаним позовом, який стосується захисту їхніх майнових прав та інтересів, так як вони є співвласниками спадкового майна, яке їм належить у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України), а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
Порушення прав заінтересованих осіб у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину (зокрема позивача як спадкоємця за заповітом) є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними.
Правовідносини: Спадкові відносини: підстава для визнання недійсності свідоцтва про право на спадщину при порушенні прав спадкоємця за заповітом.
Таким чином, аналіз наведеного дає змогу дійти висновку про те, що порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, яким в даному випадку є позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними.