Ст. 1079

Суб'єктний склад договору факторингу передбачає три сторони: клієнта, фактора (банк або інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції) та боржника; фактор повинен бути включений до Державного реєстру фінансових установ і, якщо закон вимагає, мати відповідну ліцензію.

Правовідносини: суб'єктний склад договору факторингу та вимоги до фактора як фінансової установи.

52. Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п'ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором. 53.…

Велика Палата ВС, постанова від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, п. 52, 53, 55 · цитують у 442 рішеннях · текст рішення

Договору факторингу як правочину властиві обов’язкові ознаки — надання фактором фінансування клієнту і повернення клієнтом цього фінансування з оплатою послуги; відсутність таких елементів свідчить, що відносини не є факторинговими.

Правовідносини: факторингові операції; відмежування факторингу від купівлі‑продажу вимог

9.11.Відтак Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів; зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором; при цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану фактором фінансову послугу. 9.12.Водночас суди попередніх інстанцій послалися, серед іншого, на те, що якщо право вимоги відступається за «номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносин факторингу…

Велика Палата ВС, постанова від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 · цитують у 271 рішеннях · текст рішення

Наступне відступлення права грошової вимоги фактором має здійснюватися відповідно до положень глави про факторинг; якщо договір факторингу допускає наступне відступлення, то таке відступлення має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб’єктним складом, а не простим договором відступлення права вимоги.

Правовідносини: відносини, пов'язані з наступним відступленням прав у процедурі факторингу

35. Так, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу (частина перша статті 1083 ЦК України). 36. В обох договорах факторингу від 28 листопада 2014 року його сторони погодили, що фактор має право розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд, в тому числі здійснювати наступне відступлення прав вимоги на користь третіх осіб за будь-яку ціну. 37.…

Велика Палата ВС, постанова від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц, п. 35, 48 · цитують у 149 рішеннях · текст рішення

Договір факторингу має специфічний суб’єктний склад: фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції; фізична особа не має права надавати фінансові послуги, тому відступлення права вимоги на користь фізичної особи суперечить вимогам законодавства.

Правовідносини: відносини щодо суб'єктного складу договору факторингу та допустимості відступлення права вимоги фізичній особі

45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором). 46.…

Велика Палата ВС, постанова від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц, п. 45, 46, 49 · цитують у 149 рішеннях · текст рішення

Договір факторингу є окремим правочином як «фінансування під відступлення права грошової вимоги»: його предметом може бути лише право грошової вимоги, а сторонами можуть бути лише фактор (банк або інша фінансова установа, яка за законом має право здійснювати факторингові операції) і клієнт; факторинг віднесено до фінансових послуг і підпадає під регулювання Закону №2664-III.

Правовідносини: регулювання договору факторингу, статус та суб'єкти факторингових відносин

6.7. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. 6.8.…

Велика Палата ВС, постанова від 08.11.2023 у справі № 206/4841/20, п. 6.7, 6.9, 6.10, 6.15 · цитують у 122 рішеннях · текст рішення

Факторинг є фінансовою послугою: фактором може бути лише банк або інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції; договір факторингу має відповідати вимогам до змісту та форми, встановленим Законом про фінансові послуги.

Правовідносини: регулювання договорів факторингу та визначення суб’єктного складу сторін факторингових правовідносин

52. Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 Цивільного кодексу України). 53.…

Велика Палата ВС, постанова від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19(910/13492/21), п. 52, 53, 57, 58 · текст рішення