Місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.
Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.