Право спільної часткової власності держави і громадян, кооперативних або інших громадських організацій і громадян підлягає припиненню протягом одного року, що обчислюється з дня виникнення спільної власності, шляхом:
1) розділу майна в натурі, коли цей розділ можливий;
2) викупу державою, кооперативною або іншою громадською організацією часток, належних громадянам;
3) продажу громадянам частки, належної державі, кооперативній або іншій громадській організації;
4) продажу всього майна з наступним розподілом вирученої суми між учасниками спільної власності відповідно до їх часток.
Вибір одного з наведених способів визначається угодою громадянина з відповідним державним органом, кооперативною або іншою громадською організацією, а при відсутності такої угоди - судом.
Право спільної власності держави і громадян на майно, що являє собою особливу цінність, може бути в кожному окремому випадку припинено на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР шляхом викупу державою часток, належних громадянам.
При продажу державним органом, кооперативною або іншою громадською організацією своєї частки в спільній власності на жилий будинок привілеєве право купівлі належить особам, які проживають у цій частині будинку, з додержанням вимог частин другої і третьої статті 114 цього Кодексу, а при їх відмові або нездійсненні цього права - решті учасників спільної власності.