1. Без обмеження статей 3 та 4, кожна держава-член відшкодовує будь-якій оподатковуваній особі, що не має осідку на території Співтовариства, із застосуванням визначених нижче умов, будь-який податок на додану вартість нарахований на надані послуги чи постачене їй рухоме майно, на території або в країні іншими особами, що підлягають оподаткуванню, або стягнутий при імпортуванні товарів у країну, у тій мірі, у якій такі товари та послуги використовуються для цілей здійснення операцій, зазначених у статті 17(3)(a) та (b) Директиви 77/388/ЄЕС, або надання послуг, зазначених у пункті 1(b) статті 1 цієї Директиви.
2. Держави-члени можуть здійснювати відшкодування, зазначене у параграфі 1, за передумови отримання від третіх країн порівнянних переваг стосовно податку з обороту.
3. Держави-члени можуть вимагати призначення податкового представника.