1. Якщо між сторонами конкретної операції не узгоджено інше, всі комерційні операції між юридичними та фізичними особами обох країн повинні здійснюватися у вільно конвертованій валюті, згідно з законами та правилами, що діють в кожній із країн.
2. Жодна з Договірних Сторін не повинна вводити обмежень на переведення вільно конвертованої валюти, одержаної законним шляхом у зв'язку з торгівлею товарами та послугами, що здійснюються юридичними та фізичними особами обох країн.
3. Без дерогації параграфу 2 цієї Статті, у зв'язку з торгівлею товарами та послугами, кожна з Договірних Сторін повинна гарантувати юридичним та фізичним особам іншої Сторони режим найбільш сприятливої нації по відношенню до:
а) відкриття та підтримання рахунків, як в іноземній, так і в місцевій валюті і наявності доступу до фондів, депонованих у фінансових організаціях, що розташовані на території її країни;
б) платежів, компенсації та перерахування вільно конвертованих валют чи фінансових документів, які представляють ці валюти, між територіями обох країн, а також між територією своєї країни та будь-якої третьої країни;
в) курсу обміну, що пропонується фінансовими організаціями, уповноваженими здійснювати операції в іноземній валюті, та офіційних засобів одержання вільно-конвертованої валюти; та
г) прийняття та використання місцевої валюти.