1. Договірні Сторони повинні сприяти застосуванню арбітражу для вирішення спорів, що виникають з комерційних операцій, здійснених між фізичними та юридичними особами обох країн. Такий арбітраж може передбачатися в контрактах чи окремих письмових угодах між ними, згідно з будь-якими міжнародно визнаними правилами арбітражу.
2. Ніщо в цій Статті не повинно розглядатися як заборона, і Договірні Сторони не повинні забороняти сторонам в такому спорі погоджуватися на будь-яку іншу форму арбітражу чи вирішення спорів, яку вони обидві вважають кращою і яка краще відповідає їх конкретним потребам.
3. Обидві Договірні Сторони повинні забезпечити наявність на своїй території ефективних засобів визнання та втілення в життя рішень арбітражу.