ПРЕЗИДІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
від 25.12.87
Така кваліфікуюча ознака розкрадання, як вчинення його за
попереднім зговором групою осіб, ставиться підмовникові за
провину лише тоді, коли вона охоплювалась його умислом. Додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю може бути застосоване лише до осіб, які вчинили злочин з використанням свого службового становища
(Витяг)
Вироком Коломийського міського народного суду Ч. засуджено за ст. 19, ч. 2 ст. 84 КК України ( 2001-05 ) до двох років виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи з відрахуванням у доход держави 20% заробітку, з конфіскацією всього належного йому майна та позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на три роки. Ч. визнано винним у співучасті в розкраданні державного майна, вчиненому за попереднім зговором групою осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем.
При розгляді справи в касаційному порядку вирок залишено без змін.
Як визнав суд, Ч. звернувся до Г., який працював на взуттєвій фабриці, з проханням дістати йому шкіру, і той погодився. Опівночі Ч. прийшов до глухої стіни фабрики, і Г. перекинув через огорожу два рулони шкіри, за що Ч. дав йому 120 крб. Г. та інших осіб, разом з якими він викрав шкіру, також притягнуто до кримінальної відповідальності у цій справі.
За протестом першого заступника Голови Верховного Суду України судові рішення змінено з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що Г. викрав шкіру зі складу фабрики, використовуючи своє службове становище майстра. З урахуванням усіх обставин вчиненого суд першої інстанції обгрунтовано визнав Ч. співучасником крадіжки шкіри, але невірно кваліфікував його злочинні дії за ст. 19, ч. 2 ст. 84 КК України ( 2001-05 ). Йому безпідставно поставлено за провину кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину за попереднім зговором групою осіб.
За змістом закону кваліфікація розкрадання як вчиненого за попереднім зговором групою осіб можлива в тому разі, коли його учасники діяли як співвиконавці злочину.
Як визнав суд, Ч. не був співвиконавцем крадіжки шкіри (ними були Г. та інші особи). Дії ж Ч. були пов'язані з підмовництвом Г. до вчинення крадіжки, причому він не знав, що той викрадатиме шкіру разом з іншими особами. Він має нести відповідальність за ст. 19, ч. 1 ст. 84 КК України ( 2001-05 ).
Крім основного покарання, суд призначив Ч. додаткове у вигляді позбавлення права займати протягом трьох років посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю. Проте, як встановлено у справі, Ч. не займав таких посад і вчинений ним злочин не пов'язаний з його трудовою діяльністю. Призначення Ч. такої міри покарання не відповідає вимогам ст. 31 КК України ( 2001-05 ), тому це рішення підлягає скасуванню.
Погодившись з протестом, президія Івано-Франківського обласного суду перекваліфікувала дії Ч. зі ст. 19, ч. 2 ст. 84 КК України на ст. 19, ч. 1 ст. 84 КК України ( 2001-05 ) та призначила йому покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи строком на два роки з відрахуванням у доход держави 20% заробітку.
Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 1993, N 4, стр. 25-26