ПРЕЗИДІЯ КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
26.05.75
(Витяг)
Ф. та сім'я С. пред'явили позов до виконкому Ленінської районної Ради м. Києва про приєднання звільненої кімнати. Позивачі зазначали, що проживають у комунальній квартирі, де займають три кімнати площею 72 кв. м. У цій квартирі звільнилася кімната площею 23,6 кв. м, в якій раніше проживала сім'я Ч.
С. є кандидатом сільськогосподарських наук, а тому відповідно до постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 4 червня 1933 р. має право на додаткову жилу площу, проте виконком відмовив їй у проханні приєднати кімнату, що звільнилася. Тому позивачі просили постановити рішення про передачу їм у користування останньої.
Рішенням Ленінського районного народного суду м. Києва від 18 лютого 1975 р. у позові відмовлено.
Ухвалою судової колегії Київського обласного суду від 14 березня 1975 р. це рішення залишено без зміни.
Протест заступника Голови Верховного Суду УРСР, у якому ставиться питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд, підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в позові, народний суд послався на те, що позивачі забезпечені житлом не нижче середньої забезпеченості жилою площею громадян у м. Києві. Суд також зазначив, що С. дійсно має право на додаткову площу, однак у законі немає норми, що зобов'язувала б відповідача надати таку. Крім того, позивачі не користувалися спірною жилою площею і не перебували на квартирному обліку для поліпшення житлових умов. Врешті суд послався і на те, що відповідач видав ордер на звільнену кімнату іншій особі, яка потребує житла. Залишаючи рішення без змін, судова колегія обласного суду погодилася з цими мотивами.
Однак з наведеними судом доводами для відмови в позові погодитися не можна, оскільки вони не мають правового значення в даній справі.
З матеріалів справи видно, що позовні вимоги позивачів грунтуються на постанові ВУЦВК і РНК УРСР від 4 червня 1933 р. "Про поліпшення житлових умов наукових працівників". Згідно з цією постановою науковий працівник має право (понад основну жилу площу) на додаткову кімнату для занять або на додаткову жилу площу в розмірі не менше 20 кв. м. Якщо в квартирі, де проживає науковий працівник, який не користується додатковою жилою площею, звільняється окрема кімната, він має переважне право на її зайняття.
Позивачі, сім'я яких складається з семи осіб, займають у комунальній квартирі три кімнати площею 72 кв. м. С. є кандидатом наук, має право на додаткову жилу площу, але такою не користується.
У зв'язку з цим суд при вирішенні справи повинен з'ясувати питання про обгрунтованість позовних вимог позивачів, виходячи з вимог згаданої постанови ВУЦВК і РНК УРСР, а не п. 35 Положення про порядок надання жилої площі в Українській РСР від 20 грудня 1971 р.
На підставі викладеного президія постановила протест заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити; рішення Ленінського районного народного суду м. Києва від 18 лютого 1975 р. та ухвалу судової колегії Київського обласного суду від 14 березня 1975 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суддів.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 2, 1995 р.