a) У кожній країні, яка є державою-членом ЮНЕСКО, може бути створено національний комітет IKOMOC згідно з національними законами, що стосуються цієї сфери. Останній має налічувати щонайменше п'ять індивідуальних членів. Створення національного комітету підлягає схваленню Виконавчим комітетом під час його найближчого зібрання відповідно до положень статті 9 "b".
b) У кожній країні національні комітети складаються з членів усіх категорій - індивідуальних, колективних, благодійних і почесних відповідно до положень статті 6. Національні комітети одержують і приймають заявки про вступ у члени IKOMOC та інформують Секретаріат про імена нових членів.
c) Національні комітети приймають власні правила внутрішнього розпорядку, розробляють та здійснюють свої національні програми відповідно до мети й завдань IKOMOC.
d) Вони виконують рішення Генеральної асамблеї та програми, запропоновані Консультативним і Виконавчим комітетами IKOMOC.
e) У ширшому масштабі вони пропонують рамки дискусії та обміну національною й міжнародною інформацією відносно принципів і технічних, юридичних та адміністративних засобів зберігання, реставрації використання й належної презентації пам'яток, історичних місць та ансамблів.
f) Національні комітети висувають своїх представників на Генеральну асамблею в кількісних межах, визначених у статті 6 "b" та згідно з положеннями власних статутів. Індивідуальні члени мають становити більшість членів із правом голосу в кожному національному комітеті. Імена членів, що їх визначено для участі в голосуванні на Генеральній асамблеї, мають бути повідомлені Секретаріатові IKOMOC не пізніше як за місяць до відкриття Генеральної асамблеї. Представники колективних членів мають бути попередньо запропоновані відповідними повноважними органами.
g) Національні комітети збираються принаймні раз на рік на чергову сесію за скликанням свого президента з метою розгляду щорічних звітів про діяльність, що скеровуються президентові IKOMOC.