Установа: Херсонський слідчий ізолятор (далі - СІЗО)
Період тримання під вартою: 18.03.09-19.09.12
Конкретні скарги: тримання під вартою у переповненій камері, обладнаній двадцятьма чотирма ліжками, в якій жили від тридцяти чотирьох до тридцяти семи ув’язнених; доступ до прогулянок і свіжого повітря лише одна година на день, прогулянки відбувалися на невеликому необладнаному подвір’ї; сон по черзі через відсутність ліжок; відсутність і низька якість їжі
D. Справедлива сатисфакція
Доводи сторін
Присуджена Судом сума
Заявник:
Моральна шкода: 40 000 євро
Судові та інші витрати: 4 360 доларів США (доларів) витрат на правову допомогу, які мають бути сплачені безпосередньо п. А.А. Крістенку, захиснику заявника (представляв заявника з дати подання заяви)
Підтверджуючі документи:
(i) Договір про надання правової допомоги від 26.08.09
(ii) Акт виконаних захисником робіт, прийнятий заявником, в якому було вказано, що захисник витратив сорок три з половиною години на консультації із заявником і підготовку доводів до Суду
Інша відповідна інформація: заявнику було надано правову допомогу (850 євро).
Уряд:
Моральна шкода: Вимога надмірна та неналежно обґрунтована
Судові та інші витрати: на розсуд Суду
Моральна шкода:
15 000 євро
Судові та інші витрати:
2 000 євро
мають бути сплачені безпосередньо захиснику заявника, як вимагалося
додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявнику
3. Заява № 8297/10
п. Валентина Володимировича Колійчука,
громадянина України 1982 року народження, проживає у м. Біла Церква,
представляли п. М.А. Тарахкало та пані О. Проценко - юристи, які практикують у м. Києві
Подана 01 лютого 2010 року
A. Скарга за статтею 3 Конвенції: матеріальний аспект
Стверджуване жорстоке поводження
Ключові питання
1. Дати/Місця:
21.03.08, під час затримання на вулиці Баранова, м. Житомир
2. Наданий заявником опис жорстокого поводження:
Автомобіль ДАІ раптово заблокував автомобіль, яким керував заявник, змусивши його зробити екстрену зупинку. Від шести до десяти працівників ДАІ оточили автомобіль заявника. Працівники міліції X і Y витягли його, вдарили кулаками в обличчя та по голові; поклали його обличчям вниз на багажник автомобіля, а на заведені за спину руки надягнули кайданки. Працівник міліції Y тримав закуті у кайданки руки заявника догори, тоді як працівник міліції Z неодноразово бив його кийком по спині та сідницям. Працівники міліції також вилили алкоголь і пирснули слізогінним газом в обличчя заявника. Зрештою вони доставили його до лікарні для проходження обстеження на предмет встановлення стану алкогольного сп’яніння та лікування тілесних ушкоджень
3. Медичні та інші докази:
(i) 22.03.08 - результат лабораторного дослідження № 1369 (Житомирський обласний наркологічний диспансер), в якому вказано про відсутність алкоголю у зразках крові заявника, взятих 21.03.08;
(ii) 11.04.08 - витяг з медичної картки № 2135 (шпиталь військової частини № A1065 у м. Житомир), який свідчить, що з 21.03.08 по 11.04.08 заявник проходив стаціонарне лікування у зв’язку з такими проблемами зі здоров’ям: закрита черепно-мозкова травма; струс мозку; забій нирок; посттравматичний пієлонефрит; численні крововиливи у поперековій ділянці та на сідницях; численні садна на голові, обличчі та тулубі; забій носа та підшкірний крововилив на правій повіці. Запис також свідчив, що заявник був доставлений до лікарні близько 03 год. 50 хв. працівниками ДАІ, на той момент перебував у стані «помутніння свідомості» і не міг говорити;
(iii) фотографії заявника, на яких зображені зазначені тілесні ушкодження та садна на зап’ястях;
(iv) 06.06.08 - Висновок № 71 (Обласне бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради), в якому був зроблений висновок, що зазначені тілесні ушкодження могли бути отримані за обставин, вказаних заявником, були «середньої тяжкості» та потребували тривалого періоду реабілітації. У ньому також було зазначено, що надана працівником міліції Z версія подій була малоймовірною (згідно з його твердженнями крововиливи на спині заявника могли утворитися у результаті трьох-чотирьох ударів кийком, коли заявник стояв на ногах і намагався вдарити працівників міліції);
(v) 04.08.08 та 25.03.09 - епікрізи № 62/1078 та № 813/91 (центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби), які свідчать, що з 16.04.08 до 16.05.08; з 09.07.08 до 01.08.08 та з 25.02.09 до 25.03.09 заявник проходив стаціонарне лікування у зв’язку з наслідками черепно-мозкової травми та струсу мозку;
(vi) 20.05.09 - Висновок № 30-К (Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи), в якому зазначено, що: (а) крововиливи в поперековій ділянці та на сідницях могли бути завдані гумовими кийками; та (b) було неможливо встановити, чи могли інші тілесні ушкодження утворитися у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка передувала затриманню заявника, оскільки жодної точної інформації про будь-яку конкретну аварію слідством зібрано не було
4. Інші відповідні факти та документи:
(i) 21-27.03.08 - Рапорти сімох працівників ДАІ своїм керівникам, згідно з якими заявник був затриманий, оскільки намагався втекти від них. Поведінка заявника спричинила серйозне переслідування, в якому брали участь до дев’яти службових автомобілів, воно тривало близько сорока хвилин і створювало небезпечні аварійні ситуації. Зрештою заявник, вдарившись об бордюр та проколовши ліву передню шину, був змушений зробити екстрену зупинку. Потім він спробував вдарити молотком працівників міліції, які наближалися до нього, він вдарив працівника міліції Y в живіт, і той упав. Тоді шестеро інших працівників міліції застосували «прийоми рукопашного бою», аби знерухомити та надягнути кайданки на заявника, а працівник міліції Z три - чотири рази вдарив його кийком;
(ii) ті ж дати, висновок № 741 (Обласне бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради), в якому було зазначено, що у працівника Y був один крововилив на животі і садна на голові та лікті, загалом кваліфіковані як «легкі» тілесні ушкодження; ці тілесні ушкодження могли бути отримані за описаних ним обставин (тобто він впав після нанесення йому заявником удару);
(iii) 23.04.08 та 07.04.08 - постанови, якими заявника було визнано винним у злісній непокорі законним вимогам працівників міліції та порушенні низки правил дорожнього руху (адміністративні правопорушення), а також накладено стягнення у вигляді штрафу (Корольовський районний суд міста Житомира);
(iv) 04.04.08 - постанова про порушення кримінальної справи щодо заявника за фактом непокори законним вимогам працівників міліції та заподіяння тілесних ушкоджень одному з них (прокуратура Корольовського району міста Житомира);
(v) 28.08.08 - постанова про закриття кримінальної справи щодо заявника у зв’язку з відсутністю corpus delicti у його діях (Військова прокуратура Житомирського гарнізону, якій було передано справу)
З огляду на характер, тяжкість і локалізацію тілесних ушкоджень заявника, а також опис затримання, зокрема велику кількість залучених працівників міліції, не було доведено, що застосована під час затримання заявника сила була «пропорційною» або що будь-які з його тілесних ушкоджень були отримані до його затримання (див. відповідні приклади в рішеннях у справах «Ребок проти Словенії» (Rehbock v. Slovenia) , заява № 29462/95, пункт 76, ЄСПЛ 2000-XII, та «Данілов проти України» (Danilov v. Ukraine) , заява № 2585/06, пункти 64-67, від 13 березня 2014 року)
B. Скарга за статтею 3 Конвенції: процесуальний аспект
Розслідування на національному рівні
Ключові питання
1. Скаргу подано:
21.03.08 - прокурору Корольовського району міста Житомира (батьком заявника)
2. Реагування органів влади:
(i) 31.03.08 - висновок про правомірність дій працівників ДАІ (за результатами службової перевірки, проведеної Управлінням внутрішніх справ України у Житомирській області);
(ii) 02.04.08 - постанова про відмову у порушенні кримінальної справи щодо працівників ДАІ: ознаки жорстокого поводження відсутні (прокуратура Корольовського району міста Житомира);
(iii) 16.10.08 - постанова про порушення кримінальної справи (Генеральна прокуратура України);
(iv) 07.07.09 - постанова про закриття кримінальної справи (прокуратура Вінницької області, якій була передана справа);
(v) 04.11.09 - постанова про залишення без задоволення поданої заявником скарги на постанову про закриття справи (Ленінський районний суд міста Вінниці);
(vi) 20.11.09 - ухвала про залишення без задоволення подальшої апеляційної скарги, поданої заявником (Апеляційний суд Вінницької області)
3. Висновки:
(i) Крововиливи у поперековій ділянці та на сідницях, ймовірно, були отримані у результаті правомірного застосування кийка працівником міліції Z для знерухомлення заявника, який чинив опір затриманню;
(ii) Походження травм голови та ушкоджень обличчя заявника встановити неможливо; ймовірно, вони зазнані до зустрічі з працівниками поліції, зокрема під час екстреної зупинки та удару об частини власного автомобіля, або під час попередньої дорожньо-транспортної пригоди, чи іншого інциденту
4. Інші відповідні факти:
Під час розслідування заявнику не було надано статусу потерпілого: він був допитаний як «свідок»
(i) Затримка у порушенні кримінальної справи призвела до втрати доказів (див. відповідні приклади в рішеннях у справах «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine) , заява № 1727/04, пункти 68 і 69, від 24 червня 2010 року, та «Савіцький проти України» (Savitskyy v. Ukraine) , заява № 38773/05, пункт 105, від 26 липня 2012 року);
(ii) під час розслідування не встановлено походження травм голови та ушкоджень обличчя заявника або не спростовано його відповідні скарги (також підтверджені медичними експертами), що ці тілесні ушкодження, а також ушкодження спини, були заподіяні працівниками міліції після того, як на нього надягнули кайданки (див. відповідні приклади в згаданих рішеннях у справі «Ярошовець та інші проти України» (Yaroshovets and Others v. Ukraine) , пункт 80, та «Баришева проти України» (Barysheva v. Ukraine) , заява № 9505/12, пункт 60, від 14 березня 2017 року);
(iii) відсутні спроби оцінити «необхідність» неодноразових ударів кийком по спині та сідницях для знерухомлення заявника під час затримання (див. відповідні приклади в рішенні у справі «Садков проти України» (Sadkov v. Ukraine) , заява № 21987/05, пункт 96, від 06 липня 2017 року);
(iv) заявнику не було надано статусу «потерпілого» (див. відповідні приклади у рішеннях у справах «Яценко проти України» (Yatsenko v. Ukraine) , заява № 75345/01, пункт 47, від 16 лютого 2012 року, та «Жизіцький проти України» (Zhyzitskyy v. Ukraine) , заява № 57980/11, пункт 50, від 19 лютого 2015 року)
C. Справедлива сатисфакція
Доводи сторін
Присуджена Судом сума
Заявник:
Моральна шкода: 50 000 євро
Судові та інші витрати: 5 250 євро витрат на правову допомогу, які мають бути сплачені безпосередньо п. М. Тарахкалу, одному із захисників заявника (представляв заявника з дати подання заяви)
Підтверджуючі документи:
(i) Договір про надання правової допомоги від 15.01.10;
(ii) Акт виконаних захисником робіт, прийнятий заявником, в якому було вказано, що захисник витратив тридцять п’ять годин на консультації з ним і на підготовку доводів до Суду
Інша відповідна інформація: заявнику було надано правову допомогу (850 євро)
Інші клопотання: заявник також просив Суд вказати Уряду України за статтею 46 Конвенції про необхідність внесення змін до національного законодавства з метою більш ретельного регулювання дискреційних повноважень працівників міліції під час застосування сили
Уряд:
Моральна шкода: Вимога надмірна та неналежно обґрунтована
Судові та інші витрати: Вимога надмірна
Відповідь на клопотання за статтею 46 Конвенції: немає потреби вносити зміни до застосовних положень законодавства
Моральна шкода:
15 000 євро
Судові та інші витрати:
2 000 євро
мають бути сплачені безпосередньо захиснику заявника (п. Тарахкалу), як вимагалося
додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявнику
Стаття 46 Конвенції:
Немає необхідності вказувати на захід, про який клопотав заявник (див. рішення у справі «Магнитський та інші проти Росії» (Magnitskiy and Others v. Russia) , заяви № 32631/09 та № 53799/12, пункти 295-297, від 27 серпня 2019 року)