"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."
А. Щодо прийнятності
16. Уряд не надав зауважень щодо прийнятності скарг заявника.
17. Суд робить висновок про те, що скарга заявника на затримку у виконанні рішень Жовтоводського міського суду за пунктом 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) не є повністю необґрунтованою у значенні пункту 3 статті 35 Конвенції. Далі Суд зазначає, що вона не є неприйнятною за будь-яких інших підстав. Таким чином, вона повинна бути визнана прийнятною. З тих же підстав скарга заявника за статтею 1 Першого протоколу ( 994_535 ) не може бути визнана неприйнятною.
Б. Щодо суті
18. Уряд стверджував, що в цій справі відповідальність держави обмежувалась організацією та належним проведенням виконавчих дій і що тривалість виконавчого провадження була спричинена важким фінансовим становищем підприємства-боржника.
19. Заявник з цим не погодився. Зокрема, він стверджував, що він та його покійна дружина були не в змозі оплатити її необхідне лікування у зв'язку з неможливістю отримати заборгованість, присуджену їй судом, що також прискорило смерть його дружини.
20. Суд зазначає, що рішення, винесене на користь покійної дружини заявника, залишалось невиконаним протягом п'яти років та семи місяців.
21. Суд нагадує, що ним вже було визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у справах, подібних до цієї (див., серед інших, "Ромашов проти України" ( 980_227 ), пп. 42-46; "Шмалько проти України" ( 980_226 ), N 60750/00, пп. 55-57, від 20 липня 2004 року).
22. Розглянувши всі подані до Суду матеріали справи, Суд вважає, що Уряд не надав жодних фактів чи аргументів, які могли б переконати Суд дійти іншого висновку у цій справі.
23. Таким чином, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
24. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції ( 995_004 ) або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у раз необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
25. Заявник вимагав суму в розмірі 2905 грн (1) на відшкодування втрат в результаті інфляції та суму, присуджену рішенням суду в якості матеріальної шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, не зазначивши точної суми.
_______________ (1) Приблизно 472 євро.
26. Уряд погодився з вимогами заявника.
27. Оскільки заявник вимагав суму, яка була присуджена його покійній дружині судом, Суд вважає, що Уряд повинен виплатити заявнику залишок цієї заборгованості. Щодо решти вимог заявника Суд, розглянувши позицію Уряду в цій справі та здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, як цього вимагає стаття 41 Конвенції ( 995_004 ), присуджує заявнику 472 євро на відшкодування матеріальної шкоди та 1800 євро на відшкодування моральної шкоди.
Б. Судові витрати
28. Заявник не зазначив жодних вимог щодо компенсації витрат. Таким чином, Суд нічого не присуджує.
В. Пеня
29. Суд вважає доцільним призначити пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Визнає заяву заявника прийнятною;
2. Вирішує, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Вирішує, що у цій справі було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Вирішує, що:
a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявнику заборгованість відповідно до рішення від 19 березня 2001 року, а також 472 (чотириста сімдесят два) євро на відшкодування матеріальної шкоди та 1800 (тисячу вісімсот) євро на відшкодування моральної шкоди плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з заявника;
b) ця сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу;
c) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсотки.
Вчинено англійською мовою та повідомлено в письмовій формі 14 грудня 2006 року відповідно до пп. 2 та 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_226 ).
Секретар К.ВЕСТЕРДІК (C.Westerdiek)
Голова П.ЛОРЕНЦЕН (P.Lorenzen)