"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."
I. ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ
11. Уряд не надав зауважень щодо прийнятності скарги заявника.
12. Суд вважає, що скарги заявника щодо пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ) щодо затримки у виконанні рішення від 17 січня 2002 року порушують питання факту та права відповідно до Конвенції, розгляд яких потребує вивчення справи по суті. Він не знаходить підстав вважати ці скарги неприйнятними. Відповідно Суд визнав їх прийнятними.
II. ЩОДО СУТІ
13. У своїх зауваженнях щодо суті скарг заявника Уряд стверджував, що не було порушень пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ). Затримка у виконанні рішення, винесеного на його користь, була викликана складною фінансовою ситуацією підприємства та значною кількістю виконавчих проваджень щодо нього.
14. Заявник не погодився.
15. Суд зазначає, що рішення Краснолуцького міського суду від 17 січня 2002 року залишалося невиконаним протягом трьох років та одного місяця.
16. Суд нагадує, що він уже констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у деяких аналогічних справах (див., наприклад, "Сокур проти України" ( 980_351 ), посилання вище, пп. 36-37, та "Шаренок проти України" ( 980_235 ), N 35087/02, пп. 37-38, рішення від 22 лютого 2005 року).
17. Після вивчення всіх наявних матеріалів справи Суд вважає, що Уряд не надав жодного факту або аргументу, що може переконати його дійти іншого висновку у цій справі.
18. Відповідно у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
III. ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
19. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції ( 995_004 ) або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
20. Заявник вимагав 5473 грн (809,55 євро) на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
21. Уряд стверджував, що заявник не обґрунтував свої вимоги.
22. Суд не встановив причинного зв'язку між встановленим порушенням та заявленою матеріальною шкодою. Таким чином, він відмовляє у задоволенні вимоги. Однак Суд вирішує, що заявник зазнав моральної шкоди, і присуджує йому 800 євро компенсації цієї шкоди.
Б. Судові витрати
23. Заявник не заявив жодної вимоги щодо відшкодування судових витрат. Відповідно Суд нічого йому не присуджує.
В. Пеня
24. Суд вважає за доцільне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої мають бути додані три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Вирішує, що у цій справі було порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Вирішує, що у цій справі було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Вирішує, що:
(а) протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявнику суму, що складає 800 євро (вісімсот євро), як відшкодування моральної шкоди, плюс суму будь-якого податку, який може бути стягнуто із заявника; валюта платежу має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу;
(б) у випадку невиплати чи несвоєчасної виплати державою-відповідачем належної заявнику суми на неї нараховуватиметься пеня, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку;
5. Відхиляє решту скарги заявника щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою та повідомлено письмово 7 грудня 2006 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар Клаудіа ВЕСТЕРДІК (Claudia Westerdiek)
Голова Пеер ЛОРЕНЦЕН (Peer Lorenzen)