СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
УХВАЛА
27.04.1966
(Витяг)
Д. подав до ужгородської школи-інтернату N 2 та Закарпатського обласного відділу народної освіти позов про поновлення на роботі.
У ньому він зазначав, що наказом по Ужгородському міському відділу народної освіти від 19 жовтня 1965 р. був зарахований на роботу вчителем трудового навчання школи-інтернату N 2.
16 листопада 1965 р. завідуючий Закарпатським обласним відділом народної освіти скасував цей наказ на тій підставі, що питання про прийняття та звільнення вчителів 5 - 10 класів не належить до компетенції міського відділу народної освіти, а вирішується обласним відділом. 18 листопада 1965 р., тобто після того як Д. приступив до роботи, директор школи-інтернату звільнив його, посилаючись на наказ обласного відділу народної освіти.
Вважаючи звільнення неправильним, Д. пред'явив позов про поновлення на роботі. Ухвалою народного суду м. Ужгорода від 15 грудня 1965 р. справа закрита. Судова колегія Закарпатського обласного суду ухвалою від 11 січня 1966 р. ухвалу народного суду залишила без зміни.
Протест заступника Прокурора УРСР принесено на предмет скасування зазначених ухвал та передачі справи для розгляду по суті. Протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи справу, народний суд посилався на те, що наказ про призначення Д. скасовано, а питання про прийняття на роботу непідвідомче судові. Судова колегія обласного суду погодилась з мотивом народного суду, доповнивши його тим, що оскільки відсутній наказ про звільнення Д. з роботи, немає й спору між сторонами.
З наведеними мотивами не можна погодитися. Законом передбачені підстави для закриття провадження у справі (ст. 227 ЦПК ( 1502-06 ). Проте у даному випадку жодної з законних підстав для цього не було. Суди також не врахували, що між сторонами було укладено трудовий договір, згідно з яким позивач і виконував свої обов'язки. Розірвати цей договір відповідач міг лише з підстав, передбачених законом. Якщо ж позивач вважав, що його права порушені, то суд повинен був вирішити спір по суті, а не закривати провадження у справі.
На підставі наведеного судова колегія Верховного Суду протест заступника Прокурора УРСР задовольнила, ухвали народного суду м. Ужгорода і судової колегії обласного суду скасувала, а справу повернула до народного суду на новий розгляд по суті в іншому складі суддів.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.