Суд зазначає, що на додаток до серйозної підозри у постанові прокурора від 11 грудня 1999 року про взяття заявника під варту також містилось посилання на наявність ризику втечі заявника та його переховування від правосуддя у разі його звільнення. Проте прокурор обмежився повторюванням формальних підстав для взяття під варту, зазначених у статті 148 КПК ( 1001-05 ). Ці підстави були викладені без будь-якої спроби продемонструвати, яким чином вони застосовуються по відношенню до справи заявника (див. пп. 9 та 24 вище).