Уряд зауважив, що тримання заявника під вартою в сенсі пункту 3 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) мало місце з 9 грудня 1999 року, коли його було заарештовано, до 31 травня 2000 року, тобто до кінця першого досудового розслідування, а також з 25 жовтня до 21 листопада 2000 року, тобто протягом другого досудового розслідування. Уряд стверджував, що держава не може бути відповідальною за період, протягом якого заявник ознайомлювався з матеріалами справи, і, таким чином, періоди з 31 травня до 19 липня 2000 року та з 21 листопада 2000 року до 23 лютого 2001 року не повинні враховуватись при обчисленні строку тримання під вартою. Таким чином, Уряд вирішив, що період, який має братися до розгляду, тривав 6 місяців і 22 дні.